Блискучий виступ Олени в Харкові на кастингу надзвичайно популярного телевізійного шоу «Україна має талант 2» не міг оминути моєї уваги. Я вирішила зустрітися з дівчиною. Під час нашої розмови вона зізналася, що не сподівалася на такий щирий та гостинний прийом харківської публіки.
— Чесно кажучи, коли по телевізору був фінал шоу «Україна має талант» я зовсім не думала про те, щоб узяти участь у чомусь подібному. Тому, коли організатори оголосили черговий кастинг, віднеслася до цього напрочуд спокійно. Та моя подруга Люда сказала, що це мій шанс і я не повинна собі відмовляти в тому, що може змінити моє життя на краще. Проте я так не вважала, думала, що таких вокалістів, як я, в нашій країні багато, — говорить Олена.
Та недарма в народі кажуть: талановитим людям треба допомагати, а бездарність проб’ється сама. Художній керівник Полтавської обласної організації УТОС Надія Михалко вже після першого знайомства з Оленою зрозуміла, що дівчина насправді обдарована. Після кількаденних вмовлянь взяти участь у кастингу дівчина «здалася». Спочатку вона випробувала свої сили в Полтаві, заспівавши пісню Тіни Кароль «Love of my life».
— Після виступу я навіть не сподівалася, що мене запросять до наступного туру. Хоча, якщо не лукавити, то, звичайно, маленька надія на перемогу жевріла в глибині душі, — усміхається Олена. — Мені сказали, що про результати конкурсу в Полтаві, а він, до речі, проходив 11 жовтня, я дізнаюся в листопаді. Але минув листопад, грудень, настав Новий рік, а мені ніхто не телефонував. Я вже й думати перестала про участь в шоу, продовжувала жити далі своїм щоденним життям: працювати на учбово-виробничому підприємстві «Полтаваелектро» УТОС, готувати борщі та пекти торти (!) для свого коханого чоловіка Сергія (до речі, теж незрячого від народження — авт.). Аж раптом, 6 січня, напередодні Різдва, мені зателефонувала представник телеканалу СТБ та повідомила, що я пройшла до наступного туру. Мене запросили 20 січня на кастинг до Харкова. Спочатку я не повірила в сказане та навіть перепитала, чи в Києві, бува, не помилилися? Та потім, переконавшись, що це правда, була безмірно щаслива.
Та кастинг у Полтаві був тільки початком на шляху до подальшої перемоги. Вирішальне слово мала сказати компетентна трійка вимогливого та суворого журі в складі Ігоря Кондратюка, Слави Фролової та Владислава Ями в Харкові.
— Хоча Харків для мене і рідне місто, адже тривалий час жила в ньому, хвилювалася я безмірно, — продовжує розповідати Олена. — Дякувати Богу, що в місті була не сама. Мене зустріла студентська подружка Валентина. Разом з нею ми навчалися в Харківському музичному училищі імені Бориса Лятошинського по класу академічного вокалу. Валя увесь час була поруч. Вона зробила мені стильну зачіску, макіяж, придбала мені нову сукню. Коли я чекала своєї черги для виступу, а мені довелося просидіти за кулісами з 9.30 до 18.30, подруга не відходила від мене ні на крок: підбадьорювала, говорила, що я покажу справжній клас!
І їй таки вдалося показати справжній клас! Глядачі були настільки вражені та зачаровані її виступом, що почали підтримувати дівчину аплодисментами вже з перших акордів мелодії. А на розсуд глядачів та журі Олена заспівала пісню із репертуару Ані Лорак «Я вернусь». Незряча співачка виконала пісню напрочуд емоційно та переконливо змогла донести до глядачів свої переживання.
— Я просто повністю «віддалася» пісні, вона линула з душі, — коментує дівчина свій успішний виступ. — Після виступу журі та глядачі аплодували мені стоячи. Чесно кажучи, для мене це був шок. Я не очікувала, що людям так сподобається мій спів.
Звичайно, відразу після виступу Оленка почула три переконливих, твердих «так», які означали, що вона потрапила до півфіналу до Києва. Вона навіть не встигла похвилюватися з цього приводу. А Ігор Кондратюк сказав незрячій артистці, що за час його роботи з проектами «Караоке на майдані» та «Шанс» таке прекрасне виконання цієї пісні він почув вперше.
Варто зазначити, що виступ у Харкові — далеко не перший успіх дівчини. Їздити по різноманітних конкурсах Олена почала з дитинства. Вихователі та вчителі Харківської гімназії-інтернату імені В. Г. Короленка для сліпих дітей, помітивши, що дівчина гарно співає та має потяг до мистецтва, записали її до музичної школи. Відтак, дівчина навчилася грати на бандурі. Згодом сама опанувала гру на гітарі. Закінчивши гімназію, Олена, як уже зазначалося, поступила до Харківського музичного училища імені Бориса Лятошинського. Після закінчення училища мріяла навчатися в консерваторії. Та, на жаль, консерваторія так і залишилася мрією.
— Я просто реально оцінила ситуацію та зрозуміла, що, навіть якщо здобуду належну музичну освіту, в мене немає того майбутнього, яким би я хотіла його бачити. Тому на деякий час повернулася до села, де жили мої бабуся з дідусем, яким я дуже вдячна за моє виховання. Мати відмовилася від мене, коли я була ще зовсім маленькою, а бабуня з дідом бо батьковій лінії, навпаки, завжди мене забирали на канікули до себе, — говорить Оленка. — Але я швидко зрозуміла, що незрячій людині в селі вижити дуже важко. Тому, коли одного разу подруга запросила мене на весілля до Полтави, я зрозуміла, що вже й мені час влаштовувати особисте життя. Так я почала працювати. Згодом познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм, з яким разом ми вже чотири роки.
Олена дуже кохає Сергія. Говорить, що до знайомства з ним не думала, що чоловік — справді надійна опора.
— Він дуже чудовий, і це не просто слова. Чоловік допомагає мені в усьому. Ми навіть готуємо та прибираємо в кімнаті разом. А до пральної машинки він мене взагалі не допускає — все робить сам, — усміхається Олена.
Зараз Олена думає над тим, якою піснею підкорити серця глядачів в Києві. За її словами, однозначно це буде естрадна пісня, скоріше за все, англомовна.
Директор учбово-виробничого підприємства «Полтаваелектро» УТОС Іван Михайлов зазначає, що дуже пишається Оленою.
— Ми підтримуємо її не тільки морально, а й матеріально, — говорить він. — Нещодавно, коли Олена їздила до Києва, де відбирали 50 найкращих учасників шоу «Україна має талант — 2», підприємство оплатило їй проїзд та проживання в столиці, надало супроводжуючого.
