Думаю, що земляки, особливо люди старшого покоління, пам’ятають відому фразу, що прозвучала у фінальній частині культового фільму «Діамантова рука»: «Спокойно, Козлодоєв. Сядєм усє!».
Якщо проаналізувати події, які наприкінці року відбулися в Білицькій громаді, то ця фраза може слугувати ледве не девізом багатогранної кримінально-комедійної епопеї, свідками якої ми стали.
Інша назва, яку можна дати цьому дійству, — «Посадить» Гунжель чи «посадять» Гунжеля».
Напевне, читачі «ЕХО» ще не встигли забути, що на початку грудня поліцейські, спільно із співробітниками прокуратур, провели обшуки в будівлях Білицької селищної ради та Бутенківського старостату, а також у приватних будинках двох місцевих посадовців. Кримінальна справа, у ході розслідування якої відбулися ці оперативно-слідчі дії, була порушена за фактами можливого розкрадання бюджетних коштів виконавцем цілого ряду робіт. У тому числі, і робіт по будівництву стадіону в Бутенках.
Тоді, одразу після того, як були проведені обшуки, дупутат Білицької селищної ради Павло Гунжель, відомий широкому загалу, як вічний опозиціонер і конкурент до діючого селищного голови Миколи Скрильника, коментуючи подію, натякнув, що й він писав листи в Генпрокуратуру з приводу можливого криміналу під час будівництва стадіону.
Потім той же невгамовний Гунжель через судове рішення примусив поліцію відкрити кримінальні провадження стосовно 13‑ти своїх колег-депутатів по Білицькій селищній раді. Причому, депутати стали фігурантами кримінальної справи по досить серйозній статті, а саме — 364‑й «Зловживання владою або службовим становищем». А там — обмеження волі із позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльністю.
На думку Гунжеля, його колеги порушили закон, проголосувавши за виділення землі з комунальної власності. Точніше, не було достатньої для прийняття рішення кількості голосів, а депутати, знаючи про це, голосували.
Павло Олександрович назвав свій вчинок «юридичним лікнепом» для колег. Мовляв, «незнання закону не звільняє від відповідальності», «нехай думають перед тим, як голосують» і так далі, і тому подібне.
Та по якійсь іронії долі, днями і сам Гунжель став фігурантом кримінальної справи. Причому, йому вже навіть оголосили про підозру. А це вже набагато ближче до потрапляння справи в суд, аніж проведені обшуки чи відкриті кримінальні провадження стосовно депутатів.
Адже це лише звичайним громадянам стає страшно, коли мова йде про кримінальну справу щодо них, тим більше, коли до них приходять із обшуком. Інші українці, ті, які дотичні до влади, цього давно не бояться. Інакше б у владу не йшли. І обшуки, і кримінальні справи ще зовсім не означають, що все дійде хоча б до зали суду.
Це так, як обивателів щоденно лякають повідомленнями про сотні протоколів про порушення карантинних вимог. Між тим, із цих сотень до суду потрапляють одиниці, а реальні штрафи взагалі майже ніхто не платив. У всякому випадку, на території громад, де читають «ЕХО», про реальні, а не «газетні» покарання щодо порушень вимог карантину, ніхто не знає. Напевне, тому що їх немає.
Та повернемось до Гунжеля. Прокуратура області щодо нього веде справу по статті 125 частині 2 Кримінального кодексу України «Умисне легке тілесне ушкодження». Мова йде про ушкодження, які Гунжель завдав одразу двом своїм землякам під час різних епізодів і в різні роки. Спочатку Павло Олександрович нібито побив Василя Демченка, а потім, читай, через рік, вдарив керівника комунального підприємства Ігоря Мостового.
За такі діяння Гунжеля в тюрму не посадять. Але обмежити волю можуть, або арештувати, або примусити виконувати громадські роботи.
Сам депутат натякає, що ця кримінальна справа може бути помстою йому з боку обласної прокуратури, яку він у свій час пікетував.
До речі, потрібно нагадати, що кримінальну справу по тій же події уже було відкрито. Тоді вони встановлювали, чи не Василь Демченко побив Ольгу Гунжель. Потім справу закрили. Тепер будуть встановлювати, чи не побили Демченка.
Усе це, ті події, що зараз відбуваються в Білицькій громаді, більш схожі на якийсь театр абсурду, аніж на серйозний кримінал. Виставу можна назвати «Гунжель проти всіх» або «Хто кого посадить».
Вангую — не посадять нікого. Але біличанам від цього веселіше не буде.
