«…Думка про воду в глибині доводила до божевілля. Він уявив її — запечатану в плоті шпаристого каменю … — а тоді тонкий розлам, крізь який вривається прохолодний потік найчистішої, прозорої, лагідної води у «премеланжеву масу». Він вдихнув, відчуваючи розкішний, солодкий запах…»
Френк Герберт, «Дюна»
Науково-фантастичний роман «Дюна» зробив свого автора відомим на весь світ, обігнавши в рейтингах навіть «Володаря перснів» Джона Толкієна. Він написаний у далекому 1965 році і оповідає про події на пустельній та непривітній планеті Арракіс, де кожний місцевий житель протягом свого життя накопичує, береже, а потім віддає на благо общини найцінніше — воду свого грішного тіла.
Звичайно, пересічного жителя Білицької громади мало хвилюють події, які відбуваються на далекому Арракісі, чи Морії, чи Хобітанії — їм ближчі та цікавіші озвучені драми чи новорічні мюзикли бутенківсько-білицької закваски. А в житті Білицької громади напередодні нового 2022 року відбулися дива, як в старому популярному фільмі за участі Олега Абдулова та Семена Фаради «Чародії». Але в нас, на відміну від казкової скатертини-самобранки з фільму, яка подавала страви і озвучувала їх вартість, «казкові» гноми-директори казкових підприємств КП «Бутенківське» та КП «Старт» сотворили всеукраїнське національне диво — підвищили калорійність води. Отак хлоп–вуаля — і вже не вода тече по трубах, а калорійний напій. А далі, користуючись законами Ньютона, Паскаля та Бойля-Маріотта, швиденько підраховуємо кількість калорій, отриманих організмом з водо-нектаропроводів Білицької громади.
Бутенки, Дрижина Гребля — у всіх цих населених пунктах, завдяки титанічним зусиллям керівників громади та комунальних підприємств, вдалось виключити з раціону жителів дороговартісні продукти, такі як м’ясо, гречка, кава, замінивши їх поживною та смачною водою. У Біликах, наприклад, з кранів тече кавовий напій, у Дрижиній Греблі — м’ясний відвар з шматочками м’яса, а в Бутенках — калорійна бобово-булгурна настоянка, що теж досить непогано в наші економічно нестабільні часи. Два літри води в Білицькій громаді замінюють двісті грамів ковбаси «Докторської» або п’ятдесят грам горілки ТМ «Холодні ноги». Далі суцільна арифметика: чотири літри води — сто грам горілки, шість літрів — сто п’ятдесят, вісім літрів — двісті грам і т. д. І все це за досить помірну плату — 47 гривень з людини в місяць. У минулі роки тариф складав 25 гривень — безперечно, малувато, і тому він був без обговорень змінений рішенням виконкому Білицької селищної ради. Усе для людей, все для них, «рідненьких» виборців.
Але не скрізь у Білицькій громаді люди отримують калорійний нектар з водогону — є й такі «нєсознатєльні», можна сказати, «жлобуваті» жителі, які платять по 10-15 гривень у місяць і п’ють звичайну воду, тобто мокру і некалорійну, «зажавши» передавати побудовані ними водогони на баланс КП «Бутенківське» та КП «Старт».
Багато хто, прочитавши вищенаписане, зрозуміє мій їдкий сарказм і про що йде мова. Але деякі скажуть, що автора «понесло». Спеціально для них викладаю інформацію про виниклу в Білицькій громаді проблему — якість питної води. У селі Дрижина Гребля частину водогону, артезіанську свердловину та водонапірну башту передали у власність приватному підприємству, яке відрізало людям доступ до питної води. З того часу лише одна свердловина видає «на гору» технічну рідину в аварійну башту з птахами та дрібними гризунами, що в неї впали, розносячи по домівках м’ясний розчин з шматочками різної органіки. У селищі Білики по трубах тече рідина коричневого кольору, дуже схожа по кольору на каву. У селі Бутенки взагалі ситуація носить катастрофічний характер. Понад шість місяців турецька фірма «Онур», після знищення бактерій на очисній станції в місті Кобеляки, почала зливати токсичні та каналізаційні відходи в розмірі близько 1,5 тисячі тонн за місяць у технічні свердловини , пробурені ними на базі в селі Бутенки. Тобто, у такий спосіб утилізовано близько 9 тисяч тонн «бобів» та «булгуру», бувших у використанні, в підземні води вказаного населеного пункту. Поблизу бази «Онуру», а саме за 50-70 метрів, знаходиться артезіанська свердловина, яка напуває близько дві тисячі жителів Бутенок.
Хотілось написати фельєтон про Арракіс, хобітів, живу воду, а вийшов некролог про збільшену плату за питну воду та про можливі небезпечні хвороби серед жителів Білицької громади внаслідок споживання калорійних напоїв. Але щось мені підказує, що схожа ситуація з цими послугами і в інших громадах, тому хотілося б, щоб цей допис був нагадуванням про контроль влади, яку ми обираємо.
