Думаю, що не помилюся, стверджуючи, що для жителів Кобеляк новиною і водночас проблемою №1 на минулому та й поточному тижні є ситуація зі сміттям на вулицях містечка. Цілком можливо, що вона навіть затьмарює повідомлення про можливе вторгнення російських військ та черговий спалах коронавірусу.
Ось уже як три тижні міські відходи накопичуються на майданчиках по їх збору. Вітер та собаки розносять тисячі пакетів, залишки продуктів, органічні рештки по вулицях та дворах кобелячан, створюючи гнітючу картину безладу. І ось уже як три тижні від міської влади немає жодних конкретних пропозицій швидкого і ефективного вирішення проблеми.
Саме тому й редакційна буде присвячена кобеляцькій сміттєвій проблемі.
Пишу і згадую репліку одного із учасників виборів після оголошення їх результатів. Він сказав:
— Жителі Кобеляк проміняли шанси для розвитку на можливість безборонно викидати на вулиці бур’яни із власних городів.
Потрібно визнати, що той чоловік виявився правий. Безумовно, не можна стверджувати, що в разі перемоги на виборах іншого кандидата, аніж діючий міський голова Олександр Копелець, ситуація була б іншою. Адже проблема утилізації відходів дійсно складна для вирішення. І популярних, тобто таких, що сподобалися б усім, шляхів її вирішення, швидше за все, не існує. Окрім того, потрібно нагадати і про те, що кілька опонентів Копельця зайшли в міську раду в якості депутатів. Отже, вони теж є владою і повинні нести і свою частку відповідальності за те, що зараз діється.
До речі, днями один із них у приватній розмові ділився:
— Копелець то може й винен. Але ж люди страждатимуть. Вони ж не винні.
А ось тут стоп.
Як це не винні? А хто вибрав можливість викидати до контейнерів те, що не можна викидати? Кого влаштовує можливість фактично не платити за вивезення непотребу? А хто зараз мовчить і спостерігає за тим, як «розрулиться» сміттєвий колапс у місті?
Ви бачите мітинги протесту під міською радою з вимогою негайно вирішити проблему із вивезенням відходів? Я — не бачу. Ви бачите на вулицях волонтерів, які засукали рукави і самотужки сортують відходи, розділяючи «кров, гімно і сахар», викинуті недобросовісними містянами, на пластик, метал, папір та органіку? Я — не бачу. Натомість бачу наполовину порожні контейнери для цивілізованого роздільного збору сміття, який кілька років самотужки намагається запровадити один-єдиний кобелячанин. До речі, не етнічний українець. А значить, точно не хахол.
Який висновок із цього можна зробити? А такий, що закони Карми, бумеранга, причинно-наслідкового зв’язку ніхто не відміняв. І не відмінить. І за все у своєму житті потрібно буде заплатити. Якщо грошима, то це найменша ціна із можливих.
Звичайно, найлегше зараз буде послухати чергову маячню «царя» про змову, про продажніх активістів та іншу трясцю. І повірити в це, знайшовши винних і крайніх. І не задумуватися над тим, чи сам платиш за відходи, чи сортуєш їх. І не перейматися тим, що в керівника найбіднішої громади найвища зарплата, що мільйони щорічно витрачаються на салюти, «екопарк», у якому людно було лише в день його відкриття, на газету, яка висловлює думку лише однієї людини, що Кобеляки, напевно, є єдиним колишнім райцентром в Україні, де й до сьогодні немає Генплану.
Цікаво, чи не так? Вивезення сміття в Горішні Плавні, вартість якого ніхто не знає, — дорого, а мільйони на забавки міського голови — дешево. Якщо так, то не обурюйтесь сміттям на вулицях. Буде ще й не таке.
