Читайте також:
Лікарні Полтави застрахувалися від вибуху
виконкому Сергій Котов. Кореспондент «Вечірки» вирішила побачити, як сьогодні забезпечують киснем хворих у лікарнях Полтави.
Кисневі балони використовують сьогодні більшість медичних закладів України. Така система була запропонована ще в шістдесяті роки ХХ століття. На той час її надійність була забезпечена щільною інфраструктурою кисневих заводів, які безперебійно відвантажували кисень лікарням. А якість гарантувалася використанням нового устаткування та контролем з боку відповідних органів. Проте на початку ХХI століття через відсутність модернізації обладнання з виготовлення кисню та руйнування інфраструктури кисневих заводів балонна система почала давати збій. Більшість трубопроводів, якими кисень потрапляє до реанімаційних та операційних відділень лікарень, не ремонтувалися десятки років. А, отже, кисневі системи таких вітчизняних лікарень не відповідають нормам та правилам з техніки безпеки та охорони праці. Але вголос про це заговорили лише після вибуху кисневого балона у Луганській лікарні № 7, де загинуло шістнадцять осіб. Фахівці Держ-промнагляду одразу почали перевірку медичних закладів, що використовують кисневі балони, а чиновники кинулися шукати нові підходи для забезпечення лікарень киснем. Проте в Полтаві альтернативу кисневим балонам знайшли ще задовго до луганської трагедії. Наприклад, у дитячій лікарні ще з 1989 року працює унікальна в Україні система централізованої подачі кисню. Подібні є лише в трьох вітчизняних лікарнях.
— Ми маємо два кріогенних газифікатори об’ємом по 3,2 м3 кожен. За допомогою газифікатора рідкий кисень перетворюється на газоподібний. Огороджена установка з кріоциліндрами розташована за вісімдесят метрів від лікарні. Вхід стороннім туди суворо заборонений, — розповідає головний лікар дитячої міської клінічної лікарні Полтави Людмила Пономаренко. — Кріоциліндри забезпечують збереження і подачу кисню центральною мережею, до якої підключені всі підрозділи лікарні. У першу чергу кисню цілодобово потребують відділення інтенсивної терапії, раннього дитинства, передчасно народжених та патології новонароджених, операційні і палати постійного спостереження за тяжкохворими дітьми.
Централізована подача кисню була передбачена ще під час будівництва дитячої міської лікарні. Сьогодні ця система працює безперебійно. Адже для багатопрофільної і постійно ургентної дитячої лікарні — це життєва необхідність. У закладі облаштовані пункти контролю за подачею кисню у мережу і станом системи. Тут цілодобово працює бригада фахівців. Це підготовлені спеціалісти на чолі з інженером з експлуатації та устаткування газорозподільних станцій
Марією Третьяк. Оскільки робота дуже відповідальна, всі спеціалісти пройшли навчання, перевірку знань, стажування і мають відповідні посвідчення.
— Як правило, кожного дня планується, який об’єм кисню треба подати у кожне відділення. Але, якщо поступає одразу двоє чи троє тяжкохворих дітей, кисню треба більше. І це одразу корегується кисневою службою. Налагоджено цілодобове чергування слюсарів, які усувають будь-які проблеми. У кожне відділення лікарні кисень подається під тиском від 0,2 до 0,4 МПа (мегапаскалів). Тиск у всіх відділеннях постійно контролюється, — розповідає Марія Третьяк.
Для порівняння: у балонах з киснем тиск 15 МПа. Цього достатньо, щоб у разі вибуху зруйнувати, наприклад, капітально побудований гараж. У кріоциліндрі тиск від 0,8 до
1,6 МПа в залежності від потреб лікарні. Тому установка кріоциліндрів з рідким киснем і централізована подача його у мережу лікарні — безальтернативний варіант, якщо дбати про хворих і персонал лікарні. Особливо потребують централізованих систем забезпечення киснем лікарні хірургічного профілю.
— У середньому на рік дитячій лікарні потрібно 60—65 тонн рідкого кисню, — говорить головний лікар закладу Людмила Пономаренко. — Його кількість залежить від кількості госпіталізованих дітей, які перебувають на апаратах штучної вентиляції легень, а також кількості операцій. А оперативних втручань проводиться щороку майже п’ять тисяч. За місяць використовуємо від трьох до п’яти, а інколи й семи тонн.
Сумнозвісна подія у луганській лікарні засвідчила те, що країна відчуває дефіцит у якісному медичному кисневі. Але полтавцям пощастило. Віднедавна до числа виробників кисню приєднався Полтавський завод медичного скла. У налагодження виробництва інвестували майже мільйон доларів. У цеху з виготовлення рідкого та газоподібного кисню встановлено новітнє обладнання, якого немає в Україні. І в дитячу міську лікарню з нинішнього місяця якісний медичний рідкий кисень уже постачається з місцевого заводу.
— Полтавський завод медичного скла запропонував нам рідкий кисень за нижчою ціною, ніж виробники інших регіонів. Це зручно й вигідно. Йдеться і про економію коштів, і про оперативне вирішення всіх питать щодо забезпечення киснем, — наголошує Людмила Михайлівна.
У резерві дитячої міської лікарні є десять опосвідчених кисневих балонів. Вони зберігаються поза приміщенням лікарні з дотриманням усіх вимог техніки безпеки. Але з серпня 2009 року кисневими балонами тут узагалі не користувалися.
— Я добре пам’ятаю часи, коли наша дитяча лікарня знаходилася на вул. Шевченка, 34. Там ми використовували кисневі балони, які треба було заправляти, перевозити та підключати. Їхнє використання та транспортування потребує підвищеного рівня уваги з боку персоналу, спеціальних навчань з експлуатації та зберігання. Адже серед головних недоліків — підвищена вибухонебезпечність, пов’язана з високим тиском кисню у балонах, — стверджує Людмила Пономаренко.
Спеціалісти територіального управління Держгірпромнагляду у Полтавській області, які інспектували умови зберігання кисневих балонів і посудин, що працюють під тиском, після перевірки визнали дитячу міську лікарню зразковою у цьому питанні.
Наступна зупинка — пологовий будинок. Централізована система забезпечення киснем була створена тут ще під час будівництва пологового, а з січня 2010 року заклад перейшов на кріоциліндри з рідким киснем.
— До нового року ми використовували кисневі балони. Їх доводилося замінювати кожні три-чотири дні, — говорить головний лікар Полтавського міського клінічного пологового будинку Наталія Удовицька. — Робітники самі вантажили і переносили балони. Вага одного балона з киснем — дев’яносто кілограмів. А за один раз без підйомників треба було завантажити сорок вісім балонів. У середньому ми використовували за рік 2040 кисневих балонів. Кількість використаного кисню залежить від того, скільки новонароджених перебуває на апаратах штучної вентиляції легень у палатах інтенсивної терапії.
Зараз у пологовому будинку встановлено три сучасних кріоциліндри об’ємом 165 літрів. Заправляють їх рідким киснем.
— Різниця вражаюча. І головне — кріоциліндри безпечні в експлуатації. Обслуговувати їх значно легше. Встановила кріоциліндри київська фірма, — додає Наталія Удовицька.
Старший слюсар газокисневої станції пологового будинку Юрій Сіваков працює в закладі уже вісім років. Свою роботу він знає настільки досконало, що навчився уже за шипінням балона визначати, скільки дітей перебуває на апаратах штучної вентиляції легень.
— Кріоциліндри ми заправляємо раз на тиждень. У циліндрі 165 літрів рідкого кисню, що дорівнює 22 балонам газоподібного. Робочий тиск — 14 атмосфер. Немає жодних проблем із транспортуванням. Але, звичайно, треба бути пильними і акуратними під час обслуговування. Обов’язково мити руки перед тим, як працювати з кріоциліндрами. При вищих температурах кріоциліндри стають більш чутливими, — говорить Юрій Сіваков.
За словами Наталії Удовицької, ми живемо в країні, де треба економити на всьому. І бюджетна організація рахує кожну гривню. За підрахунками, кисень у балонах обходиться значно дорожче. А використовуючи рідкий кисень, пологовий будинок зекономить за рік тринадцять (!) тисяч гривень.
— Ми постійно вивчаємо ринок виробництва кисню. І якщо Полтавський завод медичного скла запропонує нам найвигідніші умови його постачання — погодимося. Зараз нам постачають кисень з іншого регіону, — розповідає Наталія
Удовицька.
До речі, оснастити пологовий будинок сучасними кріоциліндрами міська влада хотіла ще два роки тому.
— Альтернативу вибухонебезпечним балонам ми знайшли кілька років тому, — розповідає заступник начальника управління охорони здоров’я Полтавського міськвиконкому Олександр Насонов. — Та не було надійних фірм, які змогли б запропонувати комплекс послуг щодо переходу на нову схему забезпечення якісним медичним киснем. Минулого року ми знайшли таку компанію і встановили кріоциліндри. Але через неузгодженість законодавчих питань один із контролюючих органів вніс припис, яким заборонив використовувати їх. Тому що начебто йшлося про виробництво у пологовому будинку газоподібного медичного кисню без дозволу і ліцензії. Це не правильно. Адже рідкий кисень на газ перетворює спеціально вмонтовний газифікатор.
Після НП в Луганську системі з рідким киснем в пологовому таки дали «зелене світло».
— Чи можна сьогодні повністю відмовитися від кисневих балонів і чи доцільно обладнати системи централізованої подачі кисню в кожній лікарні міста? — запитую у Олександра Насонова.
— Від кисневих балонів відмовитися повністю неможливо. Навіть у лікувальних закладах із централізованою системою подачі кисню вони є резервним джерелом для екстрених ситуацій. Кисневі балони сьогодні використовуються у майже всіх лікарнях Полтави і на станції «Швидкої допомоги». Системи зрідженого кисню ефективно встановлювати у тих лікарнях, яким потрібні великі обсяги кисню. Наприклад, у пологовому будинку і дитячій міській лікарні є потужні реанімаційні відділення, де перебувають недоношені та хворі новонароджені, котрі потребують постійної кисневої підтримки. На станції «Швидкої медичної допомоги» чи у п’ятій міській лікарні з однією операційною в гінекологічному відділенні недоцільно нині облаштовувати такі системи. Тому що тут використовується в десятки разів менше кисню. У п’ятій міській лікарні проведена нещодавно нова сучасна киснева розводка в операційному блоці та терапевтичному відділенні. Тепер плануємо обладнати централізованою системою постачання кисню на зразок пологового будинку першу міську лікарню. Для цього потрібно 140 тисяч гривень. Визначені фірми, що можуть провести таку роботу. Затримка за коштами. Гроші планують виділити з міського бюджету. Але, як відомо, досі не затверджений Державний бюджет. Проте переконаний, що цього року в першій міській лікарні замість кисневих балонів обов’язково встановимо безпечне обладнання, якого потребує сьогодення, — відповідає Олександр Петрович.
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
