Багато країн, вирішивших легалізувати азартні ігри, часто вибирають стратегію поступового підвищення податкового та регуляторного навантаження на гральний бізнес. Однак, як показує практика, подібні зміни - це практично завжди помилкова стратегія.
Жорсткі умови спричиняють занепад легального ринку
Експерти виступають проти збільшення податкового навантаження на гральний бізнес, оскільки оператори з самого початку знаходяться в достатньо жорстких умовах. Якщо говорити про ринок України, то легальні оператори на зразок відомого бренду Вбет https://traditions.org.ua/casino/vbet сплачують тільки за ліцензію одну з найвищих цін в Європі. А якщо додати до цього високі податкові ставки, то недивно, що досі на ринку величезна кількість нелегальних казино.
Як політика високих податкових станов на гральний бізнес впливає на ринок можна прослідкувати на прикладі Румунії та Грузії. Не так давно уряд країни оголосив про суттєве підвищення податкової ставки на вивід виграшу. Наразі діє диференційована система оподаткування: 1% з виграшів сумою 66 750 леїв (13 550 $), 16% - на суми до 445 000 леїв (90 300 $) та 25% - понад 445 000 леїв. Влада запропонувала проект законодавчих змін, згідно з яким ставки будуть підвищені до 10-40%. Крім того, планують стягувати додатковий збір та застосовувати ставки під час кожного зняття коштів.
В Грузії за останні 6 місяців політика суттєвого збільшення податкового та регуляторного тиску призвела до скорочення доходів легальних організаторів на 18%. Як результат, суттєве зменшення надходжень до державного бюджету та занепад легального грального ринку в цілому.
Аналітики відмічають, що подібна політика має ряд негативних для економіки наслідків:
-
активізація нелегального бізнесу;
-
зниження інвестиційної привабливості.
Країни, які прийняли рішення легалізувати азартні ігри, часто обирають неправильну стратегію поступового підвищення податкового тиску. Аналітики ринку відмічають, що практично завжди подібні дії помилкові, адже приводять до занепаду легального ринку. Спробуємо розібратись в ситуації на прикладі України та інших європейських країн.
Чому політика підвищення податкового навантаження не працює
В числі операторів, які вже отримали українську ліцензію, такі провідні бренди, як Паріматч, Вбет та інші. І більшість брендів, які пройшли процедуру ліцензування, сходяться на думці, що легальних організаторів азартних ігор вже з самого початку ставлять в достатньо жорсткі умови роботи. В Україні один з найвищих рівнів вартості ліцензії. І якщо додати до цього подальше підвищення податків, не дивно, що досі багато компаній обирають працювати в тіні.
Коли уряди країн обирають стратегію підвищення податкового та регуляторного навантаження на легальний гральний бізнес, вони повинні бути готовими до занепаду ринку, зменшення податкових надходжень до бюджету та відтоку інвестиційного капіталу. Більше того, сприятливі умови регуляторного законодавства - це чіткі правила гри, а отже зацікавленість в купівлі навіть супер дорогої ліцензії. А от з високими податками навіть такі відомі бренди, як Фавбет https://traditions.org.ua/kukhnia/tradytsiini-stravy/124-varenyky, не захочуть легально працювати.
Приклади Румунії та Грузії
Досвід в Грузії чітко демонструє, як підвищення регуляторного навантаження впливає на гральний бізнес. Всього за 6 місяців зміни в політиці уряду, зокрема, суттєве підвищення податкового тиску, і доходи легальних операторів скоротились на 18%. Відповідно значно скоротились і надходження до державного бюджету.
Нещодавно аналогічні заяви зробило політичне керівництво Румунії. Зокрема, планується підвищити ставки оподаткування виграшів гравцями до рівня 10-40%. На сьогодні діє диференційована система оподаткування: 1% на виграші до 66 750 леїв (13 550 $), 16% - суми до 445 000 леїв (90 300 $), 25% - виграші понад 445 000 леїв.
Приклади цих країн показують, що посилення тиску на гральний бізнес завжди закінчується занепадом самого сектору та зниженням надходжень до бюджету. Крім того, це активізує процеси збільшення кількості нелегалів на ринку, формування несприятливого інвестиційного середовища та зниження рівня соціальної відповідальності грального бізнесу.
