У минулому номері ми вже розповідали про те, як житель Кобеляк Олександр Бутко вирощує в себе на садибі майже сотню екзотичних рослин. Є серед них й інжир.
Олександр розповів про свій успішний досвід вирощування цієї теплолюбної рослини.
До автора цієї статті звернувся садівник-аматор із проханням розповісти на сторінках газети про особливості вирощування інжиру в умовах центральної України. За словами чоловіка, у нього в саду інжирове дерево росте вже п’ять років. Але йому ще жодного разу не доводилося смакувати його плодами.
Олександр Бутко, якому ми переадресували це прохання, назвав проблему типовою. За його словами, багатьом людям не вдається отримати урожай інжиру. Але наявність проблеми зовсім не означає, що її неможливо вирішити.
За словами Олександра, він постійно отримує урожай інжиру. Але для цього виконує певні умови і дотримується перевірених практикою правил.
Чоловік пояснює:
— Інжир — дуже цікава рослина. Почнемо із того, що в нього одразу з’являються плоди, а не квіти, як у більшості рослин. Ще листя немає, а маленькі бубочки-плодики вже висять. Але потрібно знати і враховувати, що в інжиру є два види плодів — бреби і фіги. У наших умовах визрівають лише бреби. А вони зав’язуються на минулорічних пагонах. Назвемо їх умовно старими. Фіги ростуть на молодих пагонах. Але ці плоди, як правило, не визрівають. Тому нашим головним завданням є збереження минулорічних пагонів від вимерзання.
Для цього Бутко висаджує деревця інжиру в невеличких заглибленнях. Це полегшує процес пригинання пагонів перед зимовим утепленням.
Далі він проводить наступні маніпуляції.
Пагони пригинає аж до самої поверхні ґрунту. За словами Бутка, вони прекрасно гнуться. Потім накриває гілки мішковиною та шаром землі товщиною у 4–5 сантиметрів.
Але й це ще не все. Олександр закінчує розповідь:
— А потім я ще кладу шар бур’янів і накриваю його металочерепицею для того, аби в це укриття не потрапляла надлишкова волога і гілки не випрівали.
Окрім морозу, інжиру дошкуляють ще й миші. Садівник пояснює:
— Мороз і миші — це два головних вороги. Не знаю, чому, але гризуни з усіх зимуючих під накриттям рослин найбільше люблять інжир. Якщо з ними не боротися, то кору з’їдять обов’язково. Колись я пробував розкладати отруту від мишей. Але розчарувався у цьому способі, він не допомагає. Зараз ще поряд із кожним деревцем інжиру під нахилом закопую трубу-«сотку» і кладу в неї мишоловку. Перевірено — працює.
Ось такі нехитрі, але обов’язкові агроприйоми дозволяють нашому земляку ласувати інжиром із власного саду.
