Протягом ось уже майже року війни різні державні та неурядові організації активно увімкнулися в процес збору та видачі гуманітарної допомоги для українців, які потрапили в скруту. Та навіть у такій шляхетній справі не обходиться без непорозумінь і скандалів. Про один такий випадок, читайте нижче.
Днями до редакції спочатку зателефонувала, а згодом і зайшла жінка. Мешканка Кобеляк виховує дитину із певними вадами в розвитку.
За кілька днів до цього жінка, як і десятки інших жителів Кобеляцької громади, отримала гуманітарну допомогу від громадської організації «Наша справа Полтавщина».
Процес видачі гуманітарки відбувався 10–11 січня. У перший день у акції брала участь і одна із засновників цієї громадської організації Лариса Босенко. Вона, окрім цього, є ще й депутатом Полтавської обласної ради.
На сайті Кобеляцької громади з цього приводу було опубліковане повідомлення під назвою «Гуманітарна допомога від ГО «Наша справа Полтавщина». У тексті йшлося про те, що пакети із гуманітарною допомогою від громадської організації отримали родини, де виховуються дітки з особливими потребами та сім’ї загиблих на війні. Усього було видано 80 пакетів. У складі гуманітарної допомоги (цитата) «… ковдра з електропідігрівом, продукти харчування, дитячі творчі набори тощо».
Здавалось би, що в цій події незвичайного, неоднозначного, тим більше, скандального.
Та ось що розповіла нам жінка, яка прийшла в редакцію висловити своє обурення. Олена (ім’я змінене), назвемо її так, говорить:
— У мене дитина-інвалід. Одразу скажу, що із початку війни таких, як ми, «гуманітарною» не надто балують. Давала міська рада колись крупи, цукор і олію, потім від «Карітасу» ми отримували, церква «Благовістя» продукти видає. Аж тут нам оголосили, що привезли гуманітарку спеціально для таких сімей. Я пішла отримувати. Бачила, було багато преси, фотографували, відео знімали. Я свій пакет взяла і пішла додому. Прийшла і почала розпаковувати. Першою дістала так звану електроковдру, чи простирадло, не так важливо, як його назвали. Важливо те, що в очі мені одразу впало, що в тому простирадлі дірка. Дивлюся далі, а там і провід, по якому мала йти електрика, відрізаний. Спочатку я вирішила, що це ті, хто пакував цю гуманітарку, випадково виріб порізали. Буває таке з усіма. Вирішила йти у міську раду, міняти свою ковдру. Але перед тим подзвонила знайомій, яка теж цю гуманітарку отримувала. А вона розказала, що в неї така ж історія. І ще у кількох жінок, думаю, що у всіх. Кинулись розпаковувати, а ковдри із дірками і проводи відрізані. Скажу чесно, мене від цього, як кажуть, теліпнуло. І теліпає ось уже три дні. Це що, над нами так знущаються? Точніше — над нашими дітьми? Я може б і промовчала, перетопталася б. Але ж вони відрапортували, що електропростирадла видали. Які ж вони електро? Там же проводів немає.
Висловила жінка претензії і щодо термінів придатності деяких продуктів із гуманітарної допомоги.
Для того, щоб вияснити, що ж відбулося і чому електропростирадла виявилися пошкодженими, довелося йти у міську раду.
Точніше — у міський центр культури і дозвілля. Саме в цій будівлі складували, а потім видавали гуманітарну допомогу від «Наша справа Полтавщина» та інших організацій.
Нашим співрозмовником стала Валентина Пелюхня, керівник відділу культури, спорту сім’ї та молоді. Адже вона та її підлеглі безпосередьно брали участь у видачі цієї та інших «гуманітарок».
Пелюхня розповідає:
— Думаю, в даному випадку мова йде про банальне непорозуміння. Справа в тому, що перед початком видачі гуманітарної допомоги від цієї громадської організації її керівник Лариса Босенко чітко попередила про те, що проводи на електропростирадлах відрізані. І зробили це співробітники громадської організації. І зробили свідомо. І пояснила, в чому ж справа. А справа в тому, що електропростирадла прибули із США. І вироблені вони для американського ринку. А в США у мережі інша напруга. Не 220, як у нас, а 110. Тобто, у разі використання ці електропростирадла несли б собі небезпеку для людей. Могла б і пожежа виникнути і струмом когось вразити. Повторюся, про це людей попереджали. І я наступного дня, коли видавала набори тим, хто не прийшов у перший день, про це говорила. Я допускаю, що жінка, яка прийшла в редакцію із обуренням, могла просто не почути про попередження. Але вона могла просто прийти до нас і все вияснити. Був один такий випадок днями. Прийшла жінка із цим же простирадлом і з такою ж претензією. Я їй все пояснила. Вона сказала, що тоді б краще взагалі не давали ті простирадла чи ковдри. Можна й так сказати. Але з іншого боку, тоді б гуманітарка так і залишилася лежати на складі. Ну дали такі вироби американці. Що ж тепер, викидати їх? Можна використати, як звичайний плед.
Щодо термінів придатності продуктів та виробів із гуманітарної допомоги, то Валентина Пелюхня розповіла:
— Взагалі-то, ми, як працівники міської ради, «чужу», тобто надану не по лінії міськради, гуманітарну допомогу не перевіряємо. Ми просто допомагаємо роздати людям. Та ось Ви подзвонили, я почала роздивлятися продукти. По тому, що бачу і як я розумію написи на пакетах, то терміни придатності не спливли.
Та не все так просто і з продуктами харчування. На різних пакетах і коробочках нанесені різні дати. На одних фігурує 2022-й рік, на інших — 2023-й. Але у всіх випадках існує напис «Best by», що в дослівному перекладі означає «Найкраще до». Саме через це жінка, яка принесла дані продукти в редакцію, і вважає їх простроченими.
Довелося «гуглити» далі і читати про американську систему маркування продуктів. Виявляється вона, та система, як і напруга в електромережі, не така, як в Україні. Термін придатності там вказують лише на продуктах із коротким терміном зберігання, скажімо, на «молочці». На всіх інших, в тому числі й на тих, що були видані в кобеляцькій гуманітарці, вказують так званий оптимальний термін, протягом якого їх потрібно вжити. Але простроченими, в українському розумінні слова, в США такі продукти не вважають.
За словами Пелюхні, непорозуміння і, як наслідок, невдоволення людей в процесі видачі гуманітарної допомоги рідко, але виникають. Посадовець говорить:
— Люди ж різні. Одні не втомлюються дякувати. Інші більш вимогливі та принципові, можуть і незадоволення висловити. Ви знаєте, буває й таке, що пакети із «свіжою» гуманітаркою в контейнерах для відходів знаходять. Тобто хтось отримав і одразу викинув.
І від автора. Як таки багато значить слово. Навіть — половина слова. Написали б на сайті міськради не «ковдра з електропідігрівом», а просто ковдра, і частіше б попереджали людей про специфіку даного виробу, то, можливо, й приводу для обурення не виникло б.
