З початку повномасштабного вторгнення рашистів на територію України день донора у Новосанжарській ЦРЛ проходить вчетверте. І кожного разу небайдужих мешканців громади приходить все більше. Два тижні тому бажаючих здати кров було шістдесят п’ять чоловік – це максимально можлива кількість, яку спроможна обслужити полтавська бригада по забору крові. Багато молоді, люди в літах, чоловіки й жінки – кожен, хто вирішив таким чином підтримати ЗСУ усвідомлював, що донорство крові під час війни стало ще однією лінією оборони.
Як проходив ерговий забір крові, розповіли у Новосанжарській селищній раді.
– У нас є постійні донори, – розповідає завідуюча поліклінічним відділенням Віта Севериненко, – дехто із них мають посвідчення та нагрудний знак «Почесний донор України». Цих людей не треба кликати, вони, за потреби, з’являються самі. Та не зайвим буде нагадати, що перерва між здачею крові хоч і скоротилася до двох з половиною місяців (раніше, до війни, була три місяці), у коротший між здачею крові термін донору відмовлять. Також не візьмуть кров у людей молодше 20-ти і старше 60-ти років та в людей, які мають медичні протипоказання. Є певні обмеження і у вазі (менше 45-ти кг).
Я завжди присутня на таких заходах. Неодноразово й сама здавала кров. Можу твердо сказати, що з початку війни люди змінились. Вони згуртувались. Дехто приїздив з віддалених населених пунктів. Їх старались відпустити скоріше. Декому довелось чекати своєї черги і втрачати час. Та ні від кого не почула й слова докору. Та й працівники бригади по забору крові хоч і втомились та були задоволені, адже вкотре приїздять до нас не даремно.
Шановні донори і медики! Кров потрібна завжди, особливо в умовах воєнного стану. Пам’ятаючи про це, Новосанжарська селищна рада, а разом із нею і вся громада щиро дякують вам за небайдужість, активну життєву позицію і якісне виконання своїх професійних обов’язків.
