Приводом для написання цієї статті стала дискусія, яка у вівторок виникла в нашому редакційному колективі. Наш адмін вчергове пробував пояснити деяким землякам, як можна законно утилізувати так звані рослинні рештки, котрі накопичуються в кожній садибі. Мова йде про гілки дерев, листя, бур’яни.
Перед тим на нашому Телеграм-каналі ми продублювали інфу зі сторінки в соцмережах, де міська рада оприлюднила відео того, як недобросовісні кобелячани, порушуючи Правила благоустрою, викидають своє сміття повз контейнерів для їх збору.
У коментарях очікувано почався ґвалт із аргументами типу «акудижйогодівати». Мовляв, і палити не можна — штраф, і в контейнери бур’яни викидати не можна — штраф, і до контейнерів теж не можна.
Адмін терпляче пробував пояснити, як можна вирішити проблему, розповідаючи про власний досвід цивілізованої утилізації рослинних решток.
Автор і ще один колега посміювалися над потугами адміна. Ми одразу його попередили, що зараз його опоненти знайдуть тисячі і одну «відмазку», виправдовуючи свою бездіяльність і безалаберність. У принципі, так і сталося. Почалися «аргументи» на кшталт «аминезнаємо», «акудизвертатися», «авладанічогонеробить». І тому подібна брехня.
Зізнаюся чесно, у мене особисто вже не вистачає терпіння вести цивілізовану дискусію із такими людьми. І вважаю, що у 99 відсотках випадків вони й не хочуть нічого робити і нічого дізнаватися.
А що вони хочуть? А хочуть вони, щоб за 14 гривень у місяць комунальники вивезли їх бур’яни, старі будматеріали і меблі, поприбирали в них у квартирі, зварили смачний борщ, а потім ще й цьомнули їх в одне відоме місце.
Так, звичайно, палити не можна. За це можуть оштрафувати аж до 130 тисяч гривень. А що ж тоді робити?
Давайте проаналізуємо ці відмазки. Спори патогенних грибків осідають не тільки на бадиллі та опалому листі. Вони знаходяться всюди, і спалюванням рослинних залишків їх не позбутися. Якщо ваші рослини хворіли на фітофтороз, фітофтора з’явиться у вас і наступного року, що б ви не робили. До того ж, коли ви несете заражене бадилля до місця спалювання, ви розсіюєте спори та насіння бур’янів по своїй ділянці. Можна спалити весь сад, але наступного року бур’яни знову проростуть, бо в землі їхнього насіння накопичено величезну кількість.
Що стосується попелу, то добривом є продукт спалювання деревних залишків — великих гілок та стовбурів. Саме цей попіл містить запас поживних речовин, кальцію, калію та фосфору. А в попелі від спалювання бадилля, соломи, сіна та бур’янів цих речовин мізерна кількість. Крім того, у сільській місцевості вистачає попелу з печей, якими люди обігрівають узимку житла, а також після святкувань із шашликами або копчення риби.
Від спалювання картопляного бадилля та листя попелу буде небагато, і поживність його, як добрива для рослин, дуже сумнівна.
Окрім того, автор уже десятки разів писав, що деревний попіл вважається добривом із недоведеною ефективністю. Але — із доведеною шкодою. Справа в тому, що попіл швидко і потужно залужує ґрунт, підвищуючи його ПШ. А для багатьох рослин із числа городніх та садових лужний ґрунт є поганим. Для прикладу: мої сусіди в селі протягом багатьох років у свій город нічого окрім попелу, не вносять. У результаті, без сліз на їх «урожаї» не можливо дивитися.
Як можна використовувати рослинні залишки
Тепер про те, куди подіти рослинні залишки, які накопичуються на ділянці за сезон. Листя, траву, бур’яни можна утилізувати в компост — вони добре переробляються.
У компост, крім рослинних залишків, можна викидати і харчові відходи: шкірку мандаринів, лушпиння цибулі та картоплі.
До речі, подрібнені залишки та обрізки овочів можна закладати в ґрунт на грядках: за зиму вони перегниють і стануть чудовим добривом.
Навіть якщо вони не встигнуть переробитись, присипте їх навесні шаром землі і спокійно висаджуйте зверху основну культуру: рослинні залишки перегниватимуть і живитимуть посаджені рослини.
М’які рослинні рештки можна залишати на грядках протягом літа. Навіть бур’яни. Пропололи — і на цій же грядці розклали як мульчу, тільки корінням вгору, щоб воно підсохло і не змогло знову прорости в землю. Але бажано виривати бур’яни до того, як на них визріє насіння.
З листям ще простіше: частину можна залишити в пристовбурових колах тих дерев, з яких воно опало, а решту листя зібрати і розсипати по грядках. Поживності в листі практично немає, але його дуже люблять дощові черв’яки, які переробляють листя на гарне добриво — гумус. Він покращує структуру ґрунту і робить його більш пухким і поживним.
Зеленою травою можна годувати свійських птахів. Вона їм приносить користь, а вони перероблять її на добриво. Варто згадати і про те, що м’які рослинні залишки — це чудовий утеплюючий матеріал. Листя можна використовувати як зовнішній утеплювач для теплолюбних рослин і саджанців, а зрізаними багаторічниками, наприклад, хризантемами, можна вкривати від палючого весняного сонця хвойники: вони пропускають світло, але водночас захищають хвою від опіків. Утилізація надлишків урожаю іноді рослинними рештками може стати частина врожаю. Трапляється, що ми саджаємо якісь культури у великій кількості, а потім не знаємо, що робити з надлишками. Скажімо, хтось дуже любить яблука і зопалу висаджує 5–6 дерев, які починають давати врожай приблизно одночасно. Частину плодів можна з’їсти, частину переробити, частину покласти на зберігання, частину продати, але врожай занадто великий, і надлишки нікуди дівати.
У селах і до цього часу городи буквально встеляють опалими яблуками. І лише кобелячани несуть гниль у контейнери.
Скошена трава. Куди її подіти? А нікуди. Нехай залишається на місці. Ми в себе на плантації протягом цього сезону два десятки разів косили траву в міжряддях та на незайнятій нічим території. Ніхто й нічого не прибирав і не відвозив. Але залишків немає! Вони щезли в землі протягом одного літа.
Дзвоніть, платіть, отримуйте послугу
Усе, що було написано вище, адресоване людям, які не хочуть або не можуть платити за послуги комунальників.
Нижче — текст для тих, хто «не знає» куди звертатися.
Перше. Звертатися можна за номером, винесеним у заголовку. (099)002-76-82. Це номер абонентської служби кобеляцького комунального підприємства. Там вам розкажуть, що, заплативши 150 гривень, ви зможете завантажити свої бур’яни у свій автомобільний причеп і відвезти цей мотлох на об’єкт компостування між селами Колісниківка і Кунівка. Підкреслюю — везти туди можна лише рослинні рештки. Більше нічого у вас не приймуть.
Якщо рослинних решток більше, то можна найняти комунальний наватажувач і трактор із причепом. Обійдеться така комплексна послуга десь у 1200 гривень за годину.
Платити можна через термінал, через телефон, через Приват 24.
Але ключове слово тут «платити». За 14 гривень за місяць вивозити ваші бур’яни і будматеріали ніхто не буде.
П. С. Цікаве спостереження. Не так давно ми описували, як кілька добросовісних кобелячан спробували навести лад біля контейнерів у мікрорайоні Солонці. Стаття мала назву «Як дві Наталки навели порядок біля «свалки».
Навести лад вдалося. Териконів із бур’янами та хмизом після генприбирання немає. Але менш добросовісні кобелячани знайшли інший спосіб порушувати. Вони пакують свої гнилі яблука в пакети чи мішки і викидають їх прямо у контейнери.
І при цьому плачуться, що в них і город малий, і нікуди все це подіти. Але тоді виникає логічне запитання: «Якщо у вас і город малий, і садка немає, то звідки у вас листя, яблука і гілки взялися?»
П.П.С. Прочитання цього тексту займе у вас 5 хвилин. Дзвінок на вказаний номер і оплата послуги займе трішки більше часу. Самостійне компостування — ще більше. Але це ефективніше, аніж плакати «акудижйогодівати?»
