Днями в публічному просторі були розтиражовані кілька фотознімків, зроблених у залі суду. В залі, де триває судовий процес над одним із найвідоміших громадян України (українцем назвати не зважуся) Ігорем Коломойським.
Нагадаю, що зараз одного із найбагатших громадян України підозрюють у шахрайстві та незаконному заволодінні кількома десятками мільярдів гривень.
Ігоря Валерійовича взяли під варту ще 2 вересня. А заставу для тимчасового виходу «на волю» призначили в 3 мільярди 891 мільйон гривень.
Одночасно потрібно згадати, що в не такому ж і далекому 2019 році журнал Форбс оцінював статки Коломойського в майже півтора мільярди доларів і ставив його на четверте місце в списку найбагатших громадян України. Такий собі класичний український «володар заводів, газет, пароплавів».
І от зараз Ігор Валерійович сидить за ґратами. Як кажуть у народі — «у клітці». І його судять.
І в один із моментів суду фотограф Ян Доброносов зробив кілька дуже цікавих знімків. Він сфотографував пальці рук Ігоря Коломойського. І розмістив фото в Інстаграмі. А потім ще й прокоментував: «Поки чекає суддю, обдирає пальці».
Навколо цих фото, як і навколо самого судового процесу, одразу виникли суперечки. Фотографа навіть обвинуватили в порушенні принципів журналістської етики. Мовляв, не можна публікувати такі фотографії. Це — не етично.
До речі, через цю дискусію навіть довелося перечитати документ, що має назву «Кодекс етики українського журналіста». Так — таки є такий документ, який можна вважати офіційним. Судячи із того, що там написано, нічого фотограф Доброносов не порушив.
Але справа не в цьому. І редакційна не про це. І навіть не про те, як у суспільстві гаряче сперечаються, чим закінчиться той суд над Коломойським. Знову ж, до речі, чомусь більшість співгромадян думають, що все закінчиться виправданням багатія.
Відверто кажучи, мене не надто цікавить доля самого Коломойського. А ще більше не цікавить дискусія з приводу результатів судового процесу над уже колишнім олігархом.
А от фото — цікаві. Як на мене, вони дуже символічні.
Ще вчора — «крутий мен», людина, яка «рішає» і ледве не творить історію.
А сьогодні — сидиш у буцегарні і нервово обдираєш пальці на руках.
Як усе в цьому світі відносно і як усе може швидко змінитися.
І як люди у всьому світі, поклоняючись тому чи іншому Богу, ходячи в ту чи іншу церкву, із маніакальною систематичністю порушують усі головні заповіді, які для них кілька тисячоліть тому залишили Просвітлені.
Сказано ж було, що «не убий». Сказано, що неминуче і в будь-якому разі втратиш усе, що маєш. Сказано, що ні до чого і ні до кого в цьому світі не потрібно прив’язуватись. І — що не можна творити для себе кумирів.
Але люди творять кумирів, прив’язуються до матеріального, чомусь вважають, що гроші в цьому світі вирішують усе.
Насправді ж гроші не вирішують. І власники більшої кількості грошей нічого не вирішують.
Ні?
Ну, тоді на пальці Коломойського подивіться.
