При цьому «робочий» день юної волонтерки триває 16 годин, тобто із сьомої ранку і до 23-ї години вечора. Сировину для свічок та інших необхідних солдатам виробів дівчинка закупляє за власні кошти або за донати благодійників. А подорослішавши, мріє стати кухарем-контидером.
Настя Ісаєнко живе в селі Красне, а вчиться в сьомому класі Бродщинської гімназії. У той час, коли більшість однолітків живуть безтурботним дитячим життям, дівчинка вже кілька місяців ледве не щодня власноруч виготовляє окопні свічки, «сухий» душ, енергетичні суміші на основі меду. І все це через спеціальну волонтерську групу відправляє на фронт.
Отак працювати Настя почала в грудні минулого року. Тоді її тато Анатолій Ісаєнко воював на донецькому напрямку.
Дівчинка, як будь-яка дитина, прагнула чимось допомогти таткові. Але він перебував у такому місці, куди практично неможливо було доставити посилки. І тоді Настя вирішила спробувати допомагати усім військовим, котрі воюють.
... Кілька тижнів тому сім’я отримала страшне повідомлення. Анатолій Ісаєнко загинув. Його вже поховали в Красному. Але дівчинка не припинила волонтерити.
Її мама, Світлана Ісаєнко, говорить:
— Вона б, по-моєму, і на роботу пішла, аби мати більше грошей і купляти більше необхідної для роботи сировини. Але на роботу її не візьмуть, мала ще. Ні одяг модний її не цікавить, ні якісь модні гаджети. Їй грошей на День народження подарували, так вона на них парафіну для свічок закупила.
Дівчинка у свій час знайшла в Інтернеті волонтерську групу, що має назву «Надійний тил». Зв’язалася із однією із учасників цього проєкту. І через групу дізнається про потреби бійців того чи іншого підрозділу. А потім сідає за роботу.
За словами як самої Насті, так і її мами, своєрідний робочий день юної волонтерки інколи може тривати 16 годин.
Настя каже:
— Було таке. Свічки окопні робила із сьомої ранку і до 23-ї години. Потрібно було терміново виконати замовлення. Важко, але ж солдатам там, на передовій, важче. Їм холодно, їм ніде помитися. А я можу їм допомогти.
Мама Світлана розповідає, що не всі діти, та й дорослі, розуміють, навіщо Настя так трудиться. Каже:
— Так, інколи дивно буває. Для декого ніби й немає війни в Україні. Дехто навіть говорить, що то Настя популярності хоче. Ех... Не втрачали вони ще нікого й нічого....
Настя спеціалізується на виготовленні не лише окопних свічок. Вона ще й навчилася робити грілки і «сухий душ».
Окрім того, виготовляє енергетичні суміші. Усі вони на основі меду. Тут у дівчинки проблем із основним інгредієнтом немає. Медом, що є в складі суміші, її забезпечує прадідусь.
85-річний Віктор Пивовар має власну невеличку пасіку. І незалежно від пори року передає своїй правнучці мед, необхідний для її роботи.
Звичайно, сімейних грошей для волонтерства в Ісаєнків немає. Живуть, тримаючи корову і продаючи молоко.
Тому Настя через Інтернет оголосила про збір донатів. Благодійники перераховують їй на картку гроші, дівчинка закупляє сировину, а потім звітує про витрати. Все по-дорослому. І — по-чесному.
Номер банківської карти Світлани Ісаєнко — 5168757426321867. У самої дівчинки картки ще немає.
Молодша сестра Аня Ісаєнко допомагає сестрі. Але — по мірі своїх скромних сил. Мама дівчаток розповідає:
— Настя — та вся в роботі. Ані більше вчитися подобається. Та й маленька вона ще, у другий клас ходить.
Своє майбутнє Настя Ісаєнко пов’язує виключно із мирною професією. Вона вже давно вирішила, що в дорослому житті стане кухарем-кондитером. Перші спроби виготовляти ексклюзивні смаколики по рецептах, «підглянутих» у Інтернеті вже були. І досить успішні. Але зараз 13-річна Настя виготовляє те, що потрібніше — окопні свічки, «сухий душ», поживні суміші для солдатів. Війна ж в Україні.
