Уважні читачі, напевне, звернули увагу на те, що в цьому номері газети з’явилися одразу кілька публікацій, так чи інакше пов’язаних із закупівлями за бюджетні кошти.
Дійсно, система Прозорро, яка в Україні запроваджена вже майже десятиліття, дає можливість кожному громадянину цієї держави, в кого є Інтернет, відслідковувати, хто і як витрачає кошти платників податків.
Безумовно, ця система була створена не лише для цього. У неї три завдання.
- Перше — дати бізнесу рівний змагальний доступ для того, щоб продавати і надавати послуги державі й місцевому самоврядуванню.
- Друге — зекономити бюджетні кошти через створення рівної конкуренції між бізнесменами.
- Третє — зробити всі закупівлі за бюджетні кошти прозорими.
І потрібно відзначити, що ця система таки працює. Так, її можна обдурити, так, вона не викорінила корупцію повністю. Але ж було б наївно думати, що лише одна електронна система закупівель здатна все змінити в нашій країні.
У цій редакційній ми не будемо акцентувати увагу читачів на перших двох завданнях системи Прозорро. Адже більшість із вас не є ні чиновниками, ні бізнесменами.
Тому зосередимось на прозорості закупівель. Це просто чудово, коли органи влади і бюджетні установи зобов’язані відкрито звітувати буквально за кожну копійку витрачених грошей. І вони таки звітують.
Так, більшість українців, попри вільний доступ до інформації про державні закупівлі, не будуть гаяти свій час для того, щоб «порпатися» у всіх тих оголошеннях, тендерах та аукціонах.
Оте «порпання» є більше завданням для журналістів та громадських активістів.
А вже читачі, громадськість, народ мають робити висновки із отриманої інформації. Адже влада далеко не завжди, так би мовити, «власноруч» звітує про свої витрати.
От, приміром, днями на сайті Кобеляцької міської ради бадьоро прозвітували про те, як стрімко все покращується в міській лікарні. І паркани та кондиціонери ставляться, і генератори від дощу закриваються. І так далі, і тому подібне.
Так, усе це правда. І все це чудово. І список дійсно хороших і потрібних справ та закупівель, зроблених адміністрацією міської лікарні, можна ще продовжувати. І хірургічні інструменти купили, і потужну лампу для операційної придбали.
Так, усе це оприлюднено на Прозорро. Оприлюднена там і ще одна цікава закупівля, про яку навряд чи відрапортують на сайті міста. Мова про придбання за 18 тисяч гривень кавомашини Делонгі.
А така ж закупівля теж відбулася. Ніхто не проти того, щоб лікарня за власні, чесно зароблені кошти придбала кавомашину. Тим більше, що ціна на неї не є завищеною. Але громадськість має право знати і про це. І при нагоді міркувати та задавати риторичні питання щодо необхідності саме такого придбання. Як і знати про те, де, у якому кабінеті чи коридорі буде встановлена ця техніка.
Має право і повинна знати громадськість і про якісь «мутні» історії, пов’язані із закупівлею палива для обігріву шкіл. Щоб потім розуміти, хто ж винен і що робити в разі, якщо навчальні заклади залишаться без сировини для опалення.
Повинні люди знати і про те, що міські чиновники мають намір придбати одразу чотири міні-тракторці для косіння газонів.
А потім задавати владі запитання щодо доцільності всіх тих витрат.
Так що редакція «ЕХО» і надалі буде приділяти увагу висвітленню питань, пов’язаних із закупівлями за бюджетні кошти.
...Знаєте, що дійсно потішило при вивченні закупівель, проведених кобеляцькими чиновниками за останній місяць?
Ніде не видно завищених цін. І жоден тендер не дає підстав підозрювати владу в крадіжці бюджетних коштів.
...До речі, «попередник» Василь Васильович дає покази щодо закупівлі грейдера за ціною, завищеною на 800 тисяч.
