Два тижні тому на редакційну «електронку» надійшло запрошення відвідати в Полтаві якийсь форум, присвячений проблемам переселенців. Там мали щось говорити про соціальну адаптацію людей, які були змушені покинути рідні домівки і переїхати в іншу місцевість, про пошук для них житла і роботи.
На форум, окрім журналістів, мали прибути «високі» гості, голова ОВА Пронін, хтось там із ООН і навіть заступниця керівника офісу Президента Ірина Верещук.
Подивився на список учасників і відмовився від поїздки в Полтаву. Після цього вислухав докори від колеги щодо «заростання мохом» у Кобеляках і відсутності інтересу до справді актуальної проблеми.
Форум відбувся 17-18 жовтня. Про що там говорили і чим хвалилися, не знаю.
А через кілька днів у ЗМІ була розтиражована інформація про те, що ООН вчергове виділив Україні 6,4 мільйона доларів на фінансування проекту чи, як модно зараз говорити, «проєкту», що має назву «Прихисток». У рамках цього проекту людям, які прихистили в себе вдома переселенців, мають виплачувати якісь там компенсації.
Заради цікавості зайшов на сторінку цього самого «Прихистку». «Забив» назву нашого містечка Кобеляки, радіус пошуку житла вписав 30 кілометрів. Результатів — нуль. «Забив» Полтаву — 2 пропозиції, Львів — немає нічого. Взагалі виникло таке враження, що на сайті повторюють пару десятків пропозицій.
Здавалося б, чому тут дивуватися і чим обурюватися? Так, проблема із пошуком житла для переселенців дійсно існує. Навіть якщо моніторити місцеві кобеляцькі Телеграм-канали, можна в цьому пересвідчитися. Запити на житло існують, а от пропозицій — катма. Особливо, коли мова йде про безкоштовне житло.
Але ж... Нагадаю, що на створення цього порожнього прихистку було виділено з десяток мільйонів доларів. Лише черговий транш, про який і ми повідомляли в жовтні, становив 6,4 мільйона. На секундочку, в гривнях це 268 мільйонів.
Де ці сотні мільйонів? У яку порожнечу вони «провалилися»? Чому в багатомільйонному «Прихистку» так порожньо?
Паралельно займався підготовкою статті про відкриття в Кобеляках так званого громадського простору. На нього витратили 20 тисяч доларів, або близько 800 тисяч гривень. Гроші теж не із кишень українців. Американські платники податків за це заплатили.
Зайшов у «громадський простір». Зайшов не віртуально, а реально. Простір той в центрі Кобеляк розташований.
Зовсім інша картина. Там є життя, там є люди, там у співробітників очі світяться. Їм є про що розказати.
Одна країна. Схожі ситуації. І в ситуації із «Прихистком», і з «Громадським простором» були виділені й освоєні кошти іноземних платників податків.
А результати — різні. Порожній «Прихисток» і заповнений «Громадський простір».
Різниця в тому, що в першому випадку коштами розпоряджаються чиновники з Києва, у другому — місцеве самоврядування.
...Таки правильно вчинив, що не поїхав у Полтаву. Нічого робити в тому «прихистку».
