Рік, що минув не був надто щедрим на якісь нові починання чи проєкти із зрозумілих і всім відомих причин. В умовах кризи і невизначеності викликаних війною досить проблемно і ризиковано щось починати.
Тому й не дивно, що навіть важко назвати яккийсь новий проєкт започаткований в Кобеляцькій громаді, котрий би претендував на значимість. В минулому році Кобеляцька міська рада, як і всі інші органи самоврядування в основному брали участь у Всеукраїнскому волонтерському проєкті по допомозі збройним силам України.
Та все ж, можна виділити той факт, що вперше за багато років Кобеляцька міська рада зробила кілька перших кроків заради вирішення задавненої і дуже болючої для громади проблеми. Йдеться про поводження із твердими побутовими відходами, по-простому - сміттям.
Нагадаємо. що вже протягом десятиліття Кобеляцьку громаду регулярно лихоманить через відсутнсть дієвої системи вивезення відходів.
Дехто із попередників у владі пробував йти незаконним шляхом просто створивши смітник у лісі. Як і очікувалось спроба закінчилася численними кримінальними справами та багатомільйонними штрафами.
проєкт по будівництву сміттєпереробного заводу поряд із селом Красне, очікувано залишився виключно на папері.
Натомість у 2024-му вперше зав багато років представники кобеляцької влади спробували діяти законними методами. Потрібно нагадати, що пчався процес ще під час керівництва Василя Фещенка. Саме тоді депутати проголосували за виділення земельної ділянки під майданчик для зберігання органічних відходів між селами Колісниківка і Кунівка.
Тоді були скепсис і недовіра з боку місцевих жителів, були навіть мляві спроби протесту. Але майданчик таки облаштували. І по сьогодні він функціонує більш-менш нормально.
Потім депутати і чиновники зайнялися проблемою легалізації майданчика для тимчасового зберігання та перевантаження сміття. Це - територія колишнього асфальтно-бетонного заводу поряд із село Сухинівка. Процес зайняв кілька місяців і триває ще й зараз. В принципі це нормально, адже такі проєкти швидко в життя не втілюються.
Будівлі, що були на території і знаходились у приватній власності викупили, земельну ділянку належним чином оформили. Почалися роботи по забезпеченню умов для належного функціонуванню майбутньої перевантажувальної станції.
Щоправда і нинішня влада чомусь повторює помилки попередників і зволікає із налагодженням контактів із громадськістю. В основному мова йде про жителів села Сухинівка. Певна частина селян висловлюють незадоволення намірам влади зберігати відходи неподалік від населеного пункту.
Немає ясності і щодо проведення необхідних експертиз та погоджень. Так, цілком можливо,що для введення в експлуатацію такого обєкту, як перевантажувальна станція і непотрібне отримання десятків дозволів. Але люди про це повинні знати і почути це із уст представників влади публічно. Ну й з документами, звичайно, а не просто «на словах».
Так, можна ігнорувати протести Артура Ковача, і навіть цілого села. Але досвід свідчить, що така позиція до хорошого не призводить.
Але відвертого криміналу в діях кобеляцької влади поки що не помічено. І це дає привід хоча б авансом назвати будівництво перевантажувального майданчика «Проєктом року».
А от чи не закінчиться це починання «Скандалом року»? Сподіватимемось, що вже на початку 2025-го кобеляцька влада дасть відповіді на запитання, які цікавлять, нехай і незначну, але досить активну частину громади. Як відомо, краще відповідати на питання громадських активістів, ким би вони не були, аніж слідчих.
