Ця стаття готується до руку 8 березня 2025 року. До 1 квітня залишається лише 23 дні.
Нагадаю, що 1 квітня є не лише Днем сміху, коли прийнято дружелюбно жартувати і трішки обдурювати один одного. Думаю, що не всі забули, як у дитинстві в школі намагалися шокувати приятелів фразами на кшталт:
— А в тебе спина в крейді.
А вже в дорослому віці жарти ставали більш варіативними.
Між тим, 1 квітня є знаменною датою для всіх українців, у тій чи іншій мірі обтяжених владою.
«Прийдіть до мене, всі струджені та обтяжені, і я відсвіжу вас. Візьміть на себе ярмо моє і навчіться від мене, тому що я лагідний та смиренний, і знайдете для себе відсвіження, бо ярмо моє зручне і ноша легка» (Матвія 11:28—30, «Переклад нового світу»).
Хоча вислів «обтяжені владою» вже давно не є в Україні актуальним. Та й ярмо влади важко назвати важким.
Та все ж, одним із зовсім невеличких обтяжень для людей, які уповноважені виконувати владні функції, є обов’язок щорічно звітувати про свої доходи і статки. Це в Україні називається поданням е-декларації. Ці звіти депутатів і чиновників публікуються на сайті НАЗК, тобто Національного бюро запобігання корупції, а потім усі бажаючі, від журналістів і правоохоронців до звичайних домогосподарок, можуть подивитися, що ж надбали за рік, який минув, обранці народу або чиновники, які керують різними державними установами.
Відверто кажучи, важко зрозуміти, який вплив має процедура декларування на запобігання корупції. Із 2016 року посадовці подають свої декларації, але за ці майже 10 років так і не стало помітно зниження рівня корупції.
По великому рахунку, результати декларування цікавлять виключно журналістів. Хоча й після того, як представники медіа оприлюднюють навіть найскандальніші декларації, народ все одно голосує за фігурантів сумнівних схем.
Та й що там дивуватися. Сама державна інституція, що зветься НАЗК, у останні роки та місяці більше «відзначається» тим, що той чи інший «борець із корупцією» то «засвітиться», як ухилянт від мобілізації, а то й взагалі наркотиками торгує.
І от створюється враження, що в поточному 2025 році і депутати, і чиновники остаточно «забили» на свій обов’язок декларувати доходи і майнові статки. У всякому випадку, за три тижні до часу «Х», тобто 1 квітня, лише троє кобеляцьких депутатів згадали про це і відзвітували. Не поспішають подавати декларації і судді, і чиновники.
Воно й зрозуміло. Ну не подадуть вони декларації вчасно. Ну оштрафує їх НАЗК на 1700 гривень. Чи й не біда. Це ж не якісь там рядові пенсіонери чи трудяги на «міні малці». Це — депутати! Ну а для суддів із їх стотисячними зарплатами 1700 гривень штрафу взагалі є мізером. Тим більше, що їх і не обирають.
Та все ж. Не будемо робити остаточні висновки. Можливо, люди просто не встигають. Справ у них багато.
До речі, подібний непоспіх у питанні подання декларацій в 2025 році характерний не лише для Кобеляк. По всій Україні чиновники і депутати чи то забули, чи «забили» на свої обов’язки.
Зверніть увагу, за умисне неподання суб’єктом декларування декларації передбачена кримінальна відповідальність за ст. 366-3 КК України у вигляді штрафу від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Але, відверто кажучи, малоймовірно, щоб недолуге НАЗК змогло довести в суді, що якийсь суддя не подав декларацію умисно. Просто скажуть, що суддя чи депутат дуже хотіли, але не змогли.
