Понад 20 співаків боролися за звання кращого. Одноголосно журі присудило Гран-прі юній виконавиці з Лубен Оксані Панченко. Школярка виконувала твір Шопена і український романс «Не питай, чому в мене заплакані очі». Нині дівчина розмірковує, чи вчитися далі у школі, чи замість десятого класу податися до музичного училища імені Лисенка, де їй уже запропонували вчитися.
Цього року, розповіла голова журі Ліна Ковтун, учасників завітало дещо менше, аніж буває зазвичай. Тотальне подорожчання пально-мастильних матеріалів відіграло не останню роль в цьому. Тому до Оржиці доїхали вокалісти переважно з сусідніх районів та з Полтави. Однак, цього року конкурс таки розширив географію, і тим самим вийшов за межі області. На запрошення оржиччан показати свій талант завітали гості з села Чорнобаї, що на Черкащині.
За доброю традицією на конкурс свого імені приїхала Діана Петриненко. Оржиччани люблять і шанують свою землячку. Хоча народилася вона на Черкащині, роки дитинства і юності проминули у місцевому селі Сазонівці.
Діана Гнатівна — добра товаришка ідейного натхненника конкурсу, колишнього завідувача Оржицького відділу культури Віталія Андріяки. Вперше вокальні змагання з його ініціативи в райцентрі провели у 80-х роках минулого сторіччя. Відтоді це дійство стало традиційним і влаштовували його раз на п’ять чи раз на три роки. І кожного разу до Оржиці приїздила винуватиця вокального свята — Діана Петриненко. Лише один рік конкурс проводили без неї: підвело здоров’я.
Як ведеться, вітали учасників посадовці місцевих органів влади та обласної державної адміністрації. Начальник управління культури ОДА Володимир Годзенко зітхав і висловлював невдоволення, споглядаючи стіни сільського будинку культури, де і відбувся конкурсний концерт. Мовляв, не годиться в обшарпаному приміщенні, де володарює волога і пліснява, проводити такі заходи, це як мінімум соромно. Але дав обіцянку — щойно затвердять бюджет, кошти на ремонт будуть. Таку пропозицію нібито внесли від очолюваного ним управління.
