За словами одного з них, Станіслава Колодія, в попередні роки до собору приходило значно більше людей. Зараз же навіть на цьому заході позначилися наслідки кризи — підприємства не працюють, тому й не забезпечують централізований підвіз ліквідаторів. Розповідаючи про нагороди, отримані від держави за свою роботу в атомному пеклі, чоловік зупинився на медалі «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні», якою тодішній Президент України Леонід Кучма за прем’єрства Віктора Януковича нагородив чорнобильців. Тоді ж інвалідів Чорнобиля прирівняли до статусу учасників Великої Вітчизняної війни.
— Я не згоден з цим, адже ми не воювали на фронті під кулями, не стікали кров’ю, — говорить Станіслав Колодій. — Наш ворог був невидимий. Проте Верховна Рада за 19 років незалежності не спромоглася прийняти окремий закон для чорнобильців. Для чого мене рівняти з учасниками Великої Вітчизняної війни? Мене особисто це ображає, бо я вважаю їхні заслуги значнішими, більшими, хоч і серед нас зараз практично немає здорових.
Провів панахиду за упокій усопших, тих, хто віддав своє життя в боротьбі з невидимим ворогом — радіацією, — ключар Свято-Макарівського собору, протоієрей Василій. У своїй промові він закликав присутніх помолитися, щоб Господь пом’янув померлих на небі, й пам’ятати їх та дбати про здоров’я живих.
