У селі Веприк Гадяцького району відбулося відкриття реконструйованого пам’ятника, зведеного на братському похованні 1920-1930-тих років минулого століття, розташованому на території Веприківського Професійного аграрного ліцею.
Облаштування пам’ятника інвестував онук похованого у могилі міліціонера НКВС Діонісія Степанця російський промисловець-новатор і винахідник, академік, лауреат премії «Людина року» 2003-2008-х років Олександр Степанець. Олександр Олексійович ініціював відновлювальні роботи одразу, як дізнався про місце поховання діда від родича, попередньо погодивши свою пропозицію з адміністрацією навчального закладу.
Під час перебудови будівничі натрапили на закорковану сургучевою пробкою пляшку, в якій зберігався уривок газети «Правда України», датованої січнем 1967-го року, та аркуш зі списком прізвищ 17-тьох людей, похованих у братській могилі. Як повідомив Іван Берус, директор професійного ліцею, серед людей, загиблих за невідомих обставин у період з 1920-го по 1930-ті роки минулого століття: двоє начальників районної міліції, міліціонери, голова військового трибуналу, комсомолець та деякі інші мешканці села.
Того часу Веприк був районним центром, а на місці нинішнього ліцею розміщався районний відділ НКВС, у дворі якого і ховали трупи загиблих (за невідомих для сучасників обставин). 1967-го року на місці захоронення спорудили обеліск, станом якого до сьогодні опікувався навчальний заклад. Наразі за будівлею ліцею знаходиться вже реконструйований та огороджений металевою огорожею гранітний пам’ятник з мармуровою дошкою, на якій викарбувані 17-ть прізвищ.
Відреставрований пам’ятник 4 травня відкрив особисто Олександр Степанець з рідною сестрою Любов’ю, членами родини і друзями, які прибули до Веприка з Москви. В урочистому заході і покладанні квітів брав участь начальник Головного управління внутрішніх справ Полтавської області Олександр Рудяк і його заступники: Михайло Кривошей, Станіслав Лісоколенко і Олександр Кобізький.
Головний міліціонер Полтавщини подякував нащадкам Діонісія Степанця і веприківській громаді за добру пам’ять про міліціонерів, які на початку ХХ століття самовіддано захищали інтереси народу і держави. Привітавши гостей і мешканців села з річницею Перемоги, Олександр Вікторович відзначив: "Щороку під час виконання службових обов’язків гинуть близько 120 працівників міліції і наш святий обов’язок зробити все можливе, щоб увіковічнити їх добрі справи у пам’яті прийдешнього покоління!
