Випускники Машівських шкіл отримали 5 золотих, та 4 срібних медалей

Кращі випускники наших шкіл отримали свої перші державні нагороди. Найбагатше вродила освітянська нива у Малій Нехворощі — три золотих медалі. Одне «золото» і одне «срібло» має Кошманівська школа. П’ята золота медаль належить Селещині. По одному срібному медалісту виростили у Машівці, Михайлівці та Ряському.

Артем МАЙДАН — срібний медаліст Михайлівської школи. Планує мати вищу освіту, пов’язану з правознавством. Адже саме цей предмет є його улюбленим, із 9 класу на олімпіадах з правознавства отримував призові місця не лише в районі, а й в області. Для нього вступна кампанія розпочалася ще у січні, але найвідповідальніша її частина — тестування — попереду. Складатиме тести із української мови, історії та математики. Історія — профільний предмет, мова — обов’язковий, а математику обрав сам.
У подальших планах юнака, крім юридичної, є ще й економічна освіта. Більше того, його вабить… велика політика.
— Мені подобається організаторська робота, — усміхається Артем, — і це не лише зі шкільного досвіду. Кожного літа відпочивав у таборах і завжди там був командиром загону. Подобається організаційна робота, вдається правильно розподіляти обов’язки Від кого це у мене? Та не знаю. Тато у нас врівноважений, спокійний. Може, від мами, але вона дуже емоційна, зазвичай хвилюється, переживає.
Моїй школі бажаю не втрачати того високого рівня вимог, що є зараз. Переконаний: це одна з кращих шкіл району. Свого часу мене запрошували до Ковалівського ліцею, але я не погодився. Думаю, було б бажання, а міцні знання можна отримати і в Михайлівці.

Золотий медаліст Селещинської школи Юрій ТЕРТИЧНИЙ вже давно завоював величезну симпатію в усіх шанувальників художньої самодіяльності РБК: скільки танців перетанцював хлопчина та й ведучим був неабияким. Сьогодні він аж світиться від щастя: здійснилася мрія отримати золоту медаль!
—    Поки навчався в школі — хотілося пошвидше діждатися останнього дзвоника, — ділиться думками медаліст. — А сьогодні так щемно на душі. Розумію, що дитинство закінчилося.
Юра говорить, що золота медаль дісталася непросто. Довелося добряче попрацювати над українською літературою та англійською мовою. А от точні науки для хлопчини давалися легко.
У майбутньому випускник бачить себе на посаді економіста.
— Головне, щоб робота подобалася і, звичайно ж, була високооплачуваною, — говорить хлопчина.
Навчатися Юра мріє в Полтаві або Харкові.
На запитання, хто улюблений учитель, випускник ніяковіє:
—    Це важке питання… Усі вклали в мене душу, навчили, зробили таким, яким я зараз є. Вдячний безмежно усім вчителям. А особлива подяка класному керівнику Сергію Миколайович Озарову та вчителю математики Наталії Іванівні Іваняковій.

Випускниця Кошманівської школи Світлана ХОВРІЧ доклала чимало зусиль, щоб отримати золоту медаль.
—    Про неї мріяла ще з молодших класів і поставила собі за ціль її отримати, — говорить дівчина. — Багато сиділа над уроками, вчила все, що задавали.
Найважче дівчині давалися предмети математичного спрямування.
Світлана мріє стати вчителем або юристом. Тож вступатиме до Полтавського педуніверситету на історичний факультет та до Київської академії муніципального управління.

У випускника Кошманівської школи Юрія КУЛИКА срібна медаль. Як говорить хлопчина, хімія «підвела»: отримав 9 балів за другий семестр у 10 класі.
Зараз Юра готується до зовнішнього незалежного оцінювання та до вступу в Харківський університет внутрішніх справ. Як говорить, бачить себе в майбутньому правоохоронцем. «А як не поступлю в Харків, — ділиться думками хлопець, — здам документи в Полтавський національний університет на будівельний факультет. Бути інженером — теж варіант».

У Машівській спеціалізованій школі срібна медаль у Інни ШИШИМИ. Як говорить дівчина: «Сама винна, бо, можливо, щось трішки не довчила, на щось не звернула увагу. І одна єдина дев’ятка з історії в 10 класі зіпсувала всю картину». Випускниця зізнається, що якби побільше сиділа над уроками, то золота медаль була б їй забезпечена, бо навчання давалося їй легко.
Інна любить спілкуватися з дітьми і бачить себе в майбутньому вчителем. Планує вступати до Полтавського педуніверситету на фізико-математичний факультет. «Любов до математики мені прищепила Ірина Іванівна Займак, — говорить випускниця. — Вона мій улюблений вчитель». А ще Інні подобається професія економіста. Як говорить, можливо здаватиме також документи до аграрної академії на факультет «Облік та аудит».

НАТАША СОКОЛОВА, золота медалістка Малонехворощанської школи.
Це дитина од Бога, як кажуть про неї вчителі. Що їй не доручи, з усім справиться. Душа класу. Мабуть, тому Наталка полишає стіни школи з нелегким серцем.
–    Мені в школі дуже добре, якби мала можливість, залишилася тут ще. І батьків своїх дуже люблю і сподіваюся, що була не дуже вредною донькою. Бажаю їм терпіння, адже попереду в мене нелегке навчання й мені знадобиться їхня підтримка й допомога.
Дуже хочу бути інспектором-оцінювачем майна. Про цю роботу дізнавалася раніше і з’ясувала, який для цього маю обрати факультет. Поступатиму в технічний університет на факультет фінанси і кредит. Зовнішнє незалежне оцінювання проходитиму в техуніверситеті, в аграрній академії та в гімназії №28.

НАТАША ЖОВНИЦЬКА, золота медалістка Малонехворощанської школи.
Наталі не позичати цілеспрямованості. Вона завжди досягає того, що хоче. Захотіла навчитися грати на електрогітарі, ніхто з учителів не знає куди вона їздила на навчання, якими самовчителями користувалася, але на одному з останніх шкільних свят вона шокувала публіку, вийшовши на сцену з гітарою й зі своїми власними піснями в стилі модерн, як кажуть вчителі. Наташа розкрилася в одинадцятому класі, як творча особистість.
–    Починаю нову стежину в житті з радістю, очікую багато цікавого на цьому шляху, але трішечки сумно. Наш клас раніше був чомусь не дуже дружний, – каже дівчина, – але перед закінченням школи усі так здружилися. Класний керівник Аліна Миколаївна Рибак не давала нам слабинки, вимагала, щоб ми все робили самостійно. Були й хороші моменти, й не дуже, але залишати все це не хочеться. Поступатиму в Полтавський педуніверситет на фізико-математичний факультет. Математика – мій улюблений предмет.

ІГОР ЛОШАК, золотий медаліст Малонехворощанської школи.
–    Поступатиму Полтавський технічний університет на електро-механічний факультет. Із професією визначуся пізніше. Точні науки даються мені легше. Насамперед завдячую цьому Тамарі Михайлівні, вчителю математики та Сергію Івановичу, вчителю фізики. Спасибі велике також усім учителям і директору школи Людмилі Григорівні за турботу про нас. А батьки хай не переживають і не розслабляються, бо мені ще вчитися. Та я впораюся з усім. І в деражаві в нас буде все нормально. Зробимо!
Отакий він, як говорить директор Людмила Ярош, небагатослівний, але вже як скаже, ніби жирну крапку поставить. І всі з цим погодяться.

МАРЯНА ВОРОНА, срібна медалістка Ряськівської школи.
Мар’яна на останньому шкільному дзвонику зібрала чи не найбільшу колекцію грамот та подяк. За призові місця в районних предметних олімпіадах із фізики, біології та інформатики, за перше місце в районному конкурсі учнівської творчості «Веселка» серед читців. Її «Плач Ярославни» вразив тоді всіх глядачів. І за те, що вона була капітаном шкільної команди кмітливих та винахідливих. Дівчина мріє стати вчителем:
– Поступатиму до Полтавського педуніверситету на факультет хімія й інформатика, – зізнається дівчина, – мені це подобається. Незалежне оцінювання з математики проходитиму в техуніверситеті, з української мови – в сільгоспакадемії, хімію в гімназії №33. За школою сумуватиму. Тут мої друзі й учителі, яких дуже люблю. А ще я мрію згодом одержати другу освіту – медичну. Просто так хочу.

Логін:
Пароль:
запам'ятати