Читайте також:
Рецидивіст жорстоко убив колишню вчительку молодших класів… за 6 гривень
Костянтин Лебідь, виконувач обов’язків начальника районної міліції, розповідає, що вслід за ретельним оглядом місця злочину, оперативники і дільничні інспектори провели подвірні обходи, опитування сусідів і родичів загиблої. Розуміючи значення кожної зайвої хвилини, витраченої на збір інформації, правоохоронці відпрацьовували одночасно декілька версій. Зокрема, перевіряли алібі піднаглядних, які перебували на адміністративному обліку міліції, і спілкувалися з неблагополучним контингентом. Дільничні інспектори міліції й оперативники брали на замітку будь-які відомості, які стосувалася потерпілої, і прискіпливо аналізували свідчення людей, які останніми бачили Любов Павлівну живою.
А бачила її останньою сусідка, Надія Григорівна. За декілька годин до трагедії Любов Павлівна збиралася до неї на гостини… Натомість прибігла сполохана сусідка Тетяна, згадує Надія Рубець, і сказала, що до Люби приїхали випускники (хотіли запросити улюблену вчительку на свято), але ні в будинку, ні на городі її немає. «А що, Люба зібралася ремонт робити? – ледве перевела подих Тетяна. – Чи може в неї щось із головою?!! У неї там, в будинку, таке робиться!!!»
І таки дійсно – кімнати нагадували поле бою! Жінки були приголомшені побаченим – обстановка у будинку не «ліпилася» з образом ошатної оселі, яку Надія Григорівна бачила ще годину тому. Не менше вони здивувалися і світлу, увімкненому на веранді, оскільки Любов Павлівна була ощадливою жінкою і кожну пенсійну копієчку відкладала для онуків. Спостережливі сусідки запідозрили неладне і викликали міліцію.
30-річного Валерія (підозрюваного у скоєнні вбивства) затримали наступної доби. Чим явно його здивували! Чоловік вважав свій план досконалим і не розраховував на стрімку розв’язку. Племінниця загиблої, Надія Андріївна, яка випадково зустріла Валерія в день вбивства, неподалік від будинку Любові Павлівни, дивується його зухвалості. Племінниця розповідає: «Він поцікавився, що сталося? Я відповіла, що вбили бабусю, проте не обмовилась яку саме (адже у нас їх дві). А він: «От халепа, я недалеко у цьому районі був (має на увазі будинок Любові Павлівни – від авт.), ще подумають на мене!»
І на нього справді подумали! Здогади оперативників підтвердила залізна доказова база. В його будинку виявили шкіряну папку із залишками висохлої крові, в якій він, як потім з’ясувалося, виніс скривавлений ніж з будинку потерпілої. На даному етапі Валерію, який перебуває під арештом у полтавському слідчому ізоляторі, інкримінують вбивство. Слідчі працюють над встановленням мотиву і мети злочину!
Костянтин Лебідь розказав, що близько 14 години, обвинувачений завітав до будинку Любові Павлівні під виглядом працівника газопостачальної організації. Приязний молодик з папкою у руках спитав дозволу звірити показники лічильника і добродушна Любов Павлівна, з притаманною їй довірливістю і любов’ю до людей, впустила його до хати… Але замість відмітки в абонементній книжці газовик залишив на тілі старенької смертельні ножові поранення. Валерій обшукав весь дім, але схованки так і не знайшов. Тож довелося задовольнитися шістьма гривнями і піти. Чоловік поклав ніж до папки і спокійно, не боячись бути впізнаним, пішов додому.
Племінниця Надія, з надривом у голосі, висловлюючи спільне почуття рідних і друзів запитує себе: «Як же в нього піднялася рука на цю бабусю?!! Його ж також ростила бабуся, коли родину покинула матір»?!!
Порядна, добра і шанована всією громадою Любов Павлівна Семеренко більше 30 років віддала вчителюванню у молодших класах однієї з карлівських шкіл. Не зважаючи на солідний вік вона ні на мить не залишалася на самоті, стверджують сусіди і близька подруга Марія Василівна Шаптала, – в будинку вчительки майже щодня гостювали учні, а влітку навідували діти з онуками.
А чим громадськості запам’ятається він? З 17-ти років набув першу судимість за крадіжки, на початку 2000-х – його засудили до 3 років колонії за грабежі. І навіть на момент вбивства Любові Павлівни Валерій перебував на підписці про невиїзд за нещодавно скоєну крадіжку.
Ім’я бабусі Люби уособлювало стан її душі. Її двері завжди були відчиненими для друзів, у буквальному розумінні цього слова. Надія Рубець нарікає: «Я їй кажу, що так неможна (залишати все відкритим), а вона заперечує: «Та що в мене дітки брати?!!»
Але зловмисник вважав інакше, коли обманним шляхом проникав до оселі бабусі. Валерій вочевидь був переконаний, що старенька встигла за життя накопити пенсію, проте помилився! Любов Павлівна не ховала капітал у матрац, навпаки – вона систематично надсилала кошти онукам (у Москву та у місто Нікополь Дніпропетровської області) і щедро частувала своїх гостей.
Історія про безглузду смерть Любові Павлівни і донині не сходить з вуст людей, які мали честь працювати і товаришувати з цією прекрасною людиною. Поправляючи вінок на могилі тітки Люби, племінниця Надія крізь сльози промовляє: «Він вирвав нам серце»!
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
