Більшість ранніх сортів винограду вже віддали урожай. Але це не означає, що про лозу, яка виконала свою основну функцію, потрібно забути аж до зими.
Після того, як з лози були зняті останні грона цьогорічного врожаю, одразу потрібно задумуватись про наступний рік — про те, як отримати гарний урожай і в 2027‑му.
Адже в живій природі, частиною якої є й виноградна лоза, не буває пауз і перерв.
Тому після плодоношення потрібно потурбуватися про те, щоб лоза повністю визріла до настання зимових холодів, а також захистити її від можливих хвороб.
Для того, щоб допомогти виноградній лозі повноцінно визріти, рекомендується провести підгодівлю добривами із великим вмістом калію. А от кількість азоту в добривах необхідно різко зменшити. Або й взагалі відмовитися від них.
Чим підживлювати виноград восени
- Суперфосфат: 20–30 г на 10 л води (або розсипати по землі з подальшим поливом) — зміцнює коріння та допомагає закласти бруньки.
- Сульфат калію (сірчанокислий калій): 20–40 г на 10 л води — підвищує зимостійкість та покращує визрівання лози.
- Монофосфат калію: використовують як для поливу, так і для позакореневого обприскування по листу.
- Органіка (перепрілий гній або компост): вносять раз на 2–3 роки, викопуючи навколо куща канавки глибиною 30–50 см.
Правила внесення
- Кореневий метод: добрива вносять у викопані навколо куща лунки чи канавки на відстані 30–40 см від стовбура на глибину близько 30 см.
- Норма поливу: витрачають приблизно 10 л розчину на один дорослий кущ.
- Заборона на азот: азотні добрива восени не застосовують, оскільки вони викликають ріст пагонів, які замерзнуть узимку.
А от від попелу краще утриматись
На більшості інтернет-ресурсів активно рекомендують використовувати для осіннього і не тільки підживлення винограду та інших культур деревний попіл.
Якщо уважно перечитати всі ці рекомендації і спробувати їх співставити між собою, то створюється стійке враження, що вони, рекомендації, взяті із одного джерела. А далі автори, в силу своїх здібностей чи працездатності, трішки змінювали слова та речення.
Але всі дружно рекомендують попіл, як екологічно чисте і ледве не чудодійне добриво.
При цьому наголошують на тому, що в такій субстанції, як попіл, немає азоту, але багато калію, фосфору і, особливо, кальцію.
Насправді ж ситуація зовсім інша. Що дійсно є абсолютною правдою, так це той факт, що в попелі чи золі немає азоту. А от все інше…
Дійсно калій, фосфор та деякі мікроелементи у попелі є. А кальцію там таки багатенько.
Але весь фокус у тому, що всі згадані макро- та мезоелементи в попелі знаходяться у формах, малодоступних для більшості рослин. Тобто «їжі» для винограду в попелі мало.
Натомість попіл є дуже лужною субстанцією. А от це — однозначно погано. Справа в тому, що українські чорноземи й так відносяться до лужних ґрунтів. А якщо в них регулярно і без проведення аналізів додавати попіл, то з часом вони перетворяться в землю, на якій не родитимуть практично всі окультурені людством рослини.
Так що в разі, якщо ви регулярно не перевіряєте ПШ, тобто кислотність своєї землі, краще від внесення попелу утриматися.
