Диканька — селище міського типу Полтавської області, центр Диканського району.Розташована за 29 км від залізничної станції Полтава. Відома із середини 17 століття. Селище міського типу від 1957.
Як ніякий інший край області, багата Диканьська земля природою. При самісінькому в'їзді до райцентру є кілька дубів-велетнів, що охороняються як пам'ятки природи. Їм уже не одна сотня років.
Знамениті дуби — то лише частка цього багатства. У районі є пам'ятка природи республіканського значення — Парасоцьке урочище. Та й хіба тільки це? Бузковий та Ялиновий гаї, Відслонення пісковиків, Лісосмуга Ізмаїльського, заповідне урочище Яворівщина, Писарівщанський парк, який є пам'яткою садово-паркового мистецтва, — це справжні перлини Полтавщини.
Диканька — це маленький світ зі своїми турботами і радощами, оповитий легендами і переказами. Вона неповторна, гостинна і таємнича. Кожна її частина свята цією таємницею, магічністю — і це хвилює, цікавить і вабить. Здається, що саме тут переплітаються реальне з неможливим, святе з грішним, минуле з сучасним. Ось що пише про Диканьку М.К. Пойдеменко:
Нашу Диканьку знають усі
Вона мов веснянка у русій косі
Дуби зелені, бузковий гай,
Серцю так милий. Гоголя край.
Згадує Диканьку й Олександр Пушкін:
Цветет в Диканьке древний ряд
Дубов, друзьями насажденных,
Они о праотцах казненных
Доныне внукам говорят.
Диканський район утворений у 1923 р. Населення - 22400 чол. Межує з Зіньківським, Котелевським, Полтавським, Решетилівським та Шишацьким районами Полтавської області.До складу району входить 58 сільських населених пунктів і районний центр - селище міського типу Диканька, розташована на правобережжі р. Ворскли на території 1076 га за 29 км від Полтави. Населення - 8600 жителів. За історичними джерелами Диканька відома з середини XVII ст. Вперше засвідчена в 1658 р. в літописі Самійла Величка.
У районі створений Диканський регіональний ландшафтний парк площею 12176 га до складу якого увійшли Бузковий та Ялиновий гаї, Писарівщинський парк, Кочубеївські дуби, зоологічний об’єкт Фесенкові гори та геологічний об’єкт - виходи пісковиків в с. Михайлівка. Пам’ятка природи республіканського значення - Парасоцьке урочище біля Диканьки.
Корисні копалини: газоконденсат, піски будівельні, цегельна і керамзитова сировина.
Пам’ятники архітектури: Троїцька церква (1730р.) Миколаївська церква (1794 р.) (архітектор Львов) з дзвіницею (1810 р.), архітектор Луїджі Руска, Тріумфальні ворота (1827 р.), споруджені архітектором Луїджі Руска на честь приїзду царя Олександра І.
У Диканці народилися український вчений у галузі гірничої теплофізики академік О. Н. Щербань, директор Кримської астрофізичної обсерваторії академік М. В. Стешенко, двічі герой Соцпраці I.I. Кухар, генерал-майор В. В. Бражник, один з організаторів і керівників партизанської боротьби в Мінській області у роки Великої Вітчизняної війни В. Г. Воронянський, один з керівників героїчної оборони Севастополя 1941-42 р.р. капітан першого рангу Л. М. Єфименко.
Саме у цих місцевостях відбувається дія відомих повісті М. В. Гоголя «Вечера на хуторе близ Диканьки».
