Кобеляцький район розташований в пiвденнiй частинi Полтавської областi.
Площа району складає 1823 кв. км. Згiдно адмiнiстративного подiлу до складу району входять: 1 (одне) мiсто, 1 (одне) селище мiського типу та 99 сiльських населених пунктiв.
Територiя району межує: на пiвночi - з Решетилiвським i Новосанжарським районами Полтавської областi; на пiвднi-з Онуфрiєвським районом Кiровоградської областi та Верхньоднiпровським районом Днiпропетровської областi; на сходi - з Царичанським районом Днiпропетровської областi; на заходi - з Кременчуцьким i Козельщинським районами Полтавської областi.
Населення району 53100 чоловiк. В тому числi: мiського - 17500 чол., сiльського - 35600 чол.
Кобеляцький район утворений 7 березня 1923 року. З лютого 1932 року по вересень 1937 року був у складi Харкiвської областi, а з 1937 року - Полтавської.
Районнийцентр - м. Кобеляки, розташоване на пiвднi Полтавської областi, на правому березi рiчки Ворскла, лiвої притоки рiки Днiпро при впадiннi рiчки Кобелячки (звiдси й назва) за 75 км. вiд обласного центру та за 14 км. вiд залiзничної станцiї Кобеляки.
Територiя мiста 1212,5 га, подiлу на райони не має.
Поселення Кобеляки вперше згадується позначеним на картах I. Данкерта 1609-1613 р.р., та Д. Левiта - 1632 р. Опис мiста середини XVII ст. залишив турецький мандрiвник Е. Челебi.
Народногосподарський комплекс району представляють основнi галузi: сiльське господарство, промисловiсть, будiвництво, транспорт, зв’язок, торгiвля та побутове обслуговування. Всього промислових пiдприємств 16 (шiстнадцять), сiльськогосподарських 40 (сорок).
Зарубiжнi економiчнi зв’язки мають ЗАТ "Бiлицький МКК", ВАТ "Свiт". Стабiльно, з нарощуванням обсягiв виробництва працюють ЗАТ "Бiлицький МКК", ЗАТ "Кобеляцький завод продтоварiв "Мрiя", ВАТ "Свiт".
Сiльськогосподарське виробництво представляють 2 агрофiрми, 15 приватних сiльськогосподарських пiдприємств, 18 товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю, 3 акцiонерних товариства вiдкритого i закритого типу, 2 сiльськогосподарських кооперативи. В районi також функцiонує 102 фермерських господарства.
Середнiх загальноосвiтнiх шкiл I ступеня - 13, I-II ступенiв - 26, I-III ступенiв - 13. Всього в районi загальноосвiтнiх шкiл - 52, в них класiв - 465, комплектiв 425, учнiв 7823.
В районi дiє:
1 районний Центр культури i дозвiлля;
47 клубних закладiв;
45 бiблiотечних установ;
26 громадських музеїв;
2 державних музеї;
1 державний лiтературно-меморiальний музей-садиба О. Гончара.
В районi дiє 6 лiкарень на 346 койкомiсць та 41 фельдшерсько-акушерських пунктiв.
Всього в районi налiчується 26 релiгiйних органiзацiй.
Архiтектурних пам’ятникiв мiсцевого значення в районi - 61. Археологiчнi вiдсутнi.
Кобеляцька земля щедра на видатних дiячiв науки, культури та мистецтва. У сiм’ї Кобеляцького сотника народився просвiтитель, фiлософ-матерiалiст Козельський (1728-1793), у с. Переволочна - поет I.Ф. Богданович (1743-1803), у с. Бутенки - письменник Ю.П. Дольд-Михайлик (1903-1966) та письменник I.В. Дубинський (1893-1989), у селi Солошине - письменник П.А. Загребельний (1924), у селi Орлик - письменник Д.Т. Ткач (1912), у селi Сухе - письменник О.Т. Гончар.
Серед iнших уродженцiв краю: вчений у галузi технiчної кiбернетики, член-кореспондент АН УРСР, заслужений дiяч науки України О.Г. Iвахненко (1913), український письменник i педагог В.С. Гнилосиров (1836), заслужений художник України О.Г. Максименко (1916), а також художники I.Г. Лось, Й.О. Бiлополий, В.М. Греченко, заслуженi архiтектори України П.М. Жук, Д.Т. Сосновий. У мiстi жили i працювали талановитий самобутнiй художник М. Черненко, М.А. Касьян - родоначальник мануальної терапiї, народний лiкар Радянського Союзу, почесний доктор медицини Iталiї, академiк, чий досвiд у лiкуваннi хворих остеохондрозом хребта став надбанням свiтової сучасної медицини. Нині проживає член спiлки письменникiв України поетеса Л. Овдiєнко.
