Не оправдовуюся, панове! Радий, що багато хто після прочитання тексту, в якому висловив я свої думки, почав коментувати та критикувати написане. То добре. Залишились ще люди, здатні думати, аналізувати, висловлювати власні погляди, здатні до конструктивної критики, а не простого кидання словесними фекаліями, хоч і називатимуть це диспутом, діалогом чи ще якось. Короче, всі , окрім адептів словесного поносу та копролалії. Скажу одразу ж, що метою написання мною статті ,чи як то правильно назвати, було прагнення наштовхнути земляків, а зокрема саме кобелячан, на те, що варто не тільки читати новини та цікавитись тим, що відбувається, а ще й намагатись активно в тому приймати участь. В тому числі мова йшла про місцевих високопосадовців та їх роль в житті міста.
Склалося враження, що дехто претендує на звання інтелектуальної еліти, а вся решта – просто низи та безграмотне бидло. Прикро було читати думки щодо того, що наш народ не здатний самостійно обмізкувати справи місцевого самоврядування та сенсу це робити просто немає, бо змінити щось в житті рідного міста простому люду просто не під силу. В той час як депутати, що їх обрали люди, які не продалися за гречку чи мізерну копійчину, набивають власні кишені чи відробляють гроші, надані їм спонсорами чи «папіками». Короче, люди повинні змиритись з тим, що політичні «шлюхи», збагачуються та запливають сальцем, за рахунок бюджетних коштів та інших джерел надходження коштів. І «взяти за жопу» тих дармоїдів ніяк не можна. Та і навіщо це, адже витрачали то вони власні гроші, за місце біля коритця вони ж самі платили. Хоч і позичали іноді. А кредити віддавати то треба. Бо в самих сраки голі. Хазяїни ж. Дідусь Фрейд про таких в роздумах своїх щодо анального характеру писав.
Так от. Також не згоден з тим, що звичайні, пересічні жителі Кобеляк (а загалом і всих міст, сіл) не можуть самі взяти в свої руки виконання деяких питань благоустрою власного населеного пункту. Все можна. Треба просто не сидіти склавши руки, а ще й щось робити. Як було зазначено в одному з коментарів, щастя само не прийде, за нього варто і потрібно боротись. Я зараз не кажу про тотальну анархію. Просто наголошую, що необхідно діяти і частково відмовлятись від повної покори бюрократичному апарату. Просто почати з зборів вулиць для вирішення проблеми ремонту чи повної заміни асфальтного покриття дороги і облаштування дитячого майданчика. Бо як чурки приїжджі дорогу роблять, то воно видно. А там можна і громадою про місто думати.
Скажу і про суперечки довкола ролі особи нашого шановного Сані Копельця. В будь-якій ситуації є плюси та мінуси. Америку вже відкрито, так?Хтось зараз та й гавкне. Повторюся, я за браком досвіду та по молодості літ не прагну і не претендую на роль того, хто даватиме вказівки, як жити та що робити, аби було добре. Роль всезнаючого гуру зіграє і хтось інший. Не варто сратись в коментарях та виясняти, хто кого нагне. То був ліричний відступ.
До діла. Той, хто поставлений начальником і наділений був повноваженням з волі народу, мав би не тільки про власну кишеню та славу думати, бачачи і уві сні, як він плиткою Кобеляки заложить, рахуватиме бабки та слухатиме дифірамби, але і про користь спільного діла думати буде, якби то краще та толково зробити і людям догодити. Хоча б банальним питанням ремонту водопроводу. Знаю, знаю. Воно то питання мізерне та неважливе, що і думати про нього не треба. Не заслуговує воно того. Особливо влітку. Але ж.
Про традиції, історію та ментальність, патріотизм та собак поговоримо найближчим часом. Багато питань потребують більш детального обговорення. А як підсумок отаке напишу: людей байдужих та лінивих, які люблять тільки самих себе, своє багатство та безхмарне дозвілля з думками про на*об заради «зелені», і так вистачає. Тож давайте подумаємо і про щось хоч трішки вище. Хоча б просто для різноманіття. Думки мають тенденцію трудами та стараннями людей втілюватись в реальність. А там побачимо…
Слава Україні!
Автор: 
