Останні коментарі

Ви здавалися серйознішим. Ну й що по тій ссилці такого, чого немає в Україні? Але смішно інше. " А Омск - это один из наиболее наглядных примеров деградации,.." Ось вам крутіший приклад деградації. Це Детройт. Посилання на relaxic.net

А Ви собі хоч признайтесь ким Ви себе відчуваєте ? Про себе я знаю .

На сам перед Selena не втрачайте свій природній патриотизм і пошуки правди та справедливості.Для мене Ви такий собі маячок надії на майбутне . А по сетуації не неконтрольованних територіях то це окремий жах . Я прогнозую довгі роки конфлікту там , якби Ви це не називали . Бистрого рішення просто не має . На сьогодні в автопригодах гине і калічеться людей набагато більше чим в зоні боевих дій . Наведення порядку у владі в рази могло б зменшити смертність і на дорогах і на війні , та кому той порядок потрібний?

По факту - війна. Але з ким? З Росією? Чому ж тоді не рвуться дипломатичні та торгові відносини? Чи все таки громадянська, чого вперто не визнають прихильники Майдану?
Я, наприклад, людина проста, і рахую так: якщо у ворожій армії на кожну тисячу громадян власної країни припадає один військовий «спец» з країни іншої - то це війна між громадянами своєї країни. При безсумнівній підтримці іншою державою однієї із сторін, це ясно. Але все таки.
Та все рано чи пізно закінчиться. Це доводити не треба, таке ще у Соломона на перстеньку надряпано було...

Я вважаю, що ніяк не будуть - незалежно від результату. Чому - читайте вище.

Так одна з причин затягування війни і є такою - щоб увагу населення від грабуючої їх влади повернути на фронт. Працює, як бачимо...

Ага. Воїни - герої, а всі, хто працює на місці, а не гайнув з мотикою на фронт - боягузи "за плечима воїнів"...
Я вже тут згадував, що на курси військової перепідготовки їзжу. Так от, позаминулого разу зі мною у взводі було кілька колишніх атовців. Спілкуючися з ними, розказав про свій досвід заробітків у Польщі. Так вони питають: а працювати там важко? Кажу: не те слово. Говорять: ну от, а ми (вони мінометники) раз на тиждень на позиції виїхали, відстрілялися - і у казарми... Що вони там далі у казармах роблять цілий тиждень - кожній думаючій людині з уявою зрозуміло. Тому вони знову збиралися у АТО - але не на контракт, мобілізації ждали. Бо всі вони - земляки, з роботою на потужному промисловому підприємстві і у них там вельми непогана зарплата зберігається.
І я маю відчувати себе "схованим за плечима воїнів?" Як кажуть тінейджери - щаззз...

Змінено 18.11.2017, 17:20

Мені й у нашій державі негараздів досить, щоб чужими перейматися. Просто набридла звичка конкретного коментатора до обговорення кожної статті за вуха притягувати тему злиденності України, тут же наводячи власні статки як приклад багатства населення Росії.

Багато в чому згодний. Але ті часи минули безповоротно, і це факт. У інших колишніх республіках - теж.

Ігоре Миколайовичу, я відносно вашого : "АТО рано чи пізно закінчиться. " Та : "швидке врегулювання конфлікту на Донбасі". Давайте спочатку назвемо речі своїми іменами -ВІЙНА.
1. Закінчиться рано. Дай Боже, менше смертей, каліцтва,горя.
2. Ви втаємничений у процеси швидкого врегулювання цієї біди? Поділіться.
3. Закінчиться пізно. З яким результатом? На чому базується ваша впевненість у тому, що для України наслідки будуть переможні ? І скількома життями за це ще доведеться заплатити?
4. Що вас хвилює більше : фронтові події, чи "початок міграції"? Так, це одне з тих лих, яке душить країну сьогодні. Та цьому явищу дана, на мою думку,справедлива оцінка Лтавою : деградація влади центральної і місцевої. Додам і від себе : байдужість тих, хто спокійно почувається за плечима воїнів теж не остання складова біди.
5. Згодна з вами в тому, що новообрана влада і на мізинець не поліпшить господарювання. На Санжарську як наслано: на умі тільки майданчики, про які я й сказати не вмію.
Не ображайтесь, якщо зачепила болюче.

Змінено 18.11.2017, 15:52

Одне, що дуже об’єднує і ті часи, і нинішні:
інакодумців саджають до буцегарні...
Правда, зараз всих посадовити не можуть - дуже багато розвелося. Але напрямок вибрали цей.

Не хочу обговорювати "психологічні впливи".
Давайте глянем на можливості українців «СССР» і нинішніх. Що міг середній українець 1986 і 2017? Перший мав доступ до медицини, освіти вищої якості в порівнянні зсьогоднішньою за менші кошти (в десятки раз у порівнянні). Я наголошую - середній (найрозповсюдженіший)! (1986 - це був чоловік 35 років, який отримував 150ре, платив 10ре комуналки, нещодавно отримав квартиру в містечку, був одружений. 2017 - це чоловік 43 років, розлучений і проживаючий в громадянському шлюбі, який живе в будинкувід батьків, отримує 3000 грн, платить 1000 грн комуналки з урахуванням субсидії). Соціально-економічні першого незважаючи на низьку з/п значно вищі, йому вдається щороку з’їздити до Криму і збирати на автівку, за якою він уже 4 рік стоїть в черзі. Другий живе в постійних перепозичаннях і розглядає необхідність виїзду на заробітки. Перший мріє про безплатну путівку до Югославії, і лає на кухні сусіду, який вже двічі там був. Тнж стоїть в черзі за безкоштовною. До широкого світу потрапити майже неможливо. Також мріє про японський магнітофон, але купити його можливості майже не має. Інший може поїхати до багатьох країн, але виключно на заробітки. Першого абсолютно не лякає варіант "захворіти", для другого - це фінансова катастрофа. Перший примушує дочку краще вчитись, щоб вступила до ВУЗу, другий розуміє - не поїхавши на заробітки, він лишить дочку без освіти... І так далі...

Пане Анатолію, переглянуте мною ваше посилання викликало в мене ЖАХ ! В 2014-му, коли людина, яка просиділа зі мною за однією партою 10 років, а тепер живе в Росії, назвала мене фашисткою ( причому : а ви там всі фашисти!), було боляче аж до істерики від усвідомлення того, що ця людина справді в це безповоротно вірить і ніколи її душа не очиститься (роки це підтвердили). Потрапив під цей психогенний вплив і Седой. Це вже назавжди, ні ліків, ні Слова від цього немає.
Я не така вправна в інтернеті, але просто трапився колись відеосюжет про місто-привид на березі Тихого океану - далі вже чужі води. Це було колись військове містечко, у що воно перетворилося - страх було дивитися. Його мешканців просто "загубили". Здається, це була відеозйомка журналістів "Радіо Свобода".
І оце БОЛОТО сунеться на Україну?!!!
Знову ж таки пошлюсь на Річарда Пайпса, який порівнював Московію з овечою отарою : вигризає траву на одному пасовищі до чорної землі і суне далі, не бажаючи знати, чиє воно.
Серед дописувачів сайту не всі задумуються над справжньою небезпекою зовнішньою та внутрішнім розбратом. А вже про тих, хто тільки переглядає, можу тільки здогадуватися.

Це , друже , початок ( а може продовження ) деградації . Деградації влади центральної і місцевої . Батьки розуміють що діти з таким рівнем освіти будуть не конкурентно спроможливими і замість вимог до місцевої влади що до покращення умов та рівня освіти на місцях відправляють дітей " довчиватися " . А самі радісно підуть у відремонтований нафік нікому не потрібний клуб , пофоткаються біля "фонтану " , і за 200 гривень проголосують за чергового кандидата .

Впрочем, я знаю, что вы ответите. Что у вас лично самая пенсионная пенсия, самая машинная машина, самая визовая виза и самая крутая круть с толстым слоем шоколада.)))

Цілком підтримую вас у частині про клуби і фонтани. Боляче було читати як у Сухинівці вгатили гроші у нікому не потрібний клуб у той час, як через село навіть на велосипеді проїхати було важко, я вже не кажу про машину. Ніякий інвестор звісно не сунется вглиб району, якщо не буде нормальної логістики, особливо на ягідні та плодові, на які тільки й надія. На тому тиждні, буквально, спостерігав як від нас фуру тягли трактором.
Але не погоджуся щодо школ. По селам люди масово віддають діточок довчатися у Полтаву, маршрутки по п’ятницях заповнені старшокласниками. А це вам початок міграції.

Посилання на svobodoff.livejournal.com
Читать с комментами внизу от жителей России. И почему я не плачу под каждой статьёй о горькой судьбе россиян?...

" Тихо сам з собою _ лівою рукою ! ? "

Я такой металлолом пионером сдавал 50 лет назад :-) Где можно найти в 21 веке такое убожество? Присмотритесь, что он вез. Никого не хотел обидеть, обидно за людей. До чего их довели.

А чего - в России металлолом не перевозят?.. Всё-таки, троляка вы, батенька, однако...)))

Для розуміння цього не потрібно «ходити» в космонавти, потрібно лише купити глобус.
Та не родині. Давно написано «А в городах сих народов, которых Господь, Бог твой, дает тебе во владение, не оставляй в живых ни одной души». (Второзак. 20:16) « И народ твой весь будет праведный, на веки наследует землю, - отрасль насаждения моего, дело рук Моих, к прославлению Моему.» (Исаия 60:21) Лишаеться тільки добавити: «Ты видел многое, но не замечал; уши были открыты, но не слышал.» (Исаия 42: 20) Останє стосується і автора статті. Нарешті Ігор Миколайович роздуплився по-глобальному.

Аргентинська модель буде,принаймні все до того йде.

Це дійсно сумно. Але на мою думку модель випливає не литовська.Потрібно зважати на географію, яка все визначає. У сільскій місцевості в такому районі, як Кобеляцький в селах, точніше хуторах, залишаться кілька десятків чи сотень досить заможних фермерів. І люди, які в них працюватимуть. Поскільки сучасна техніка з її ефективністю не потребує великої кількості людей, які на ній працюють, то й жителів у хуторах залишиться мало.Платитимуть їм непогано, не гірше аніж у Польщі або Чехії.
Але реальним є і більш песимістичний сценарій. Фермерів придушують податками. А так може й статися, адже платити податки нікому. Ті або починають працювати виключно самостійно, тобто без найманої робочої сили або продають бізнес. Заходять транснаціональні корпорації. А їм населені пункти взагалі - до одного місця. Наймані сезонні механізатори можуть просто приїжджати і виїжджати.
Для Дона. Із безлюдних сел складаються такі ж безлюдні громади.

Адекватник обговорює статтю попа Шевченко

найбільше цікаво спостерігати як Адекватний обговорює Коробчинського :))))))))))))))

Далі буде ще веселіше адже держава втратила монополію на насильстко. Озброюйтесь і захищайтесь :))

Кажуть що перші космонавти після того як побачили планету з висоти втратили так званий патріотизм до своїх країн. Поділ земної кулі на держави досить умовна справа.Важливіше інше - створення на базі ОТГ феодальних анклавів де і земля і місцева влада належить одній людині або родині.

Загалом - проблема більш ніж серйозна.
Те, що вчора було актуальне для села - сьогодні для райцентру.
І до багатших білорусів проблема зайшла так самісінько. Названі цифри - можливо, треба ділити на два.
З українськими особливостями ринку праці та самого бізнесоведення - потроху виплива литовська модель, де бідні старі та немочні лишились на місці, а спроможні виїхали... А це досить сумно.