Зареєстровано підприємство було у 2002 році. Його керівник і засновник Віктор Клюшник на той час мав одну одиницю техніки – зібраний власноруч трактор «Т-40». Взяв під обробіток 17 гектарів земель запасу на території Лелюхівської сільської ради. Сіяв пшеницю і жито. А обробляв як міг – щось із знаряддя позичав, щось підтягав своє. Потроху підприємство почало набирати обертів. А невдовзі розпалася ПАФ «Лелюхівська» – найбільший орендар земель на території сільської ради. До Віктора Клюшника потяглися власники земельних паїв, які прохали взяти їх землю в обробіток. Всієї «спадщини» агрофірми – 1200 гектарів – він на той час взяти не міг, тому що не було ні технічних, ні фінансових можливостей «потягти» таку площу. Тому спочатку до «Лавіти» перейшло 800 гектарів, потім ця цифра виросла до 900. Сьогодні загальна площа орних земель підприємства складає близько 1000 га. Звичайно, для праці на такій значній площі було потрібно більше одиниць техніки. І «Лавіта» викупила те, що лишилося від ПАФ «Лелюхівська», заплативши людям за майнові паї по 100 % вартості.
– Звичайно, цілої техніки там практично не було, – говорить Віктор Клюшник. – Але була хоч яка не яка база. Вихід ми знайшли досить цікавий. Покупка нового трактора обійшлася б нам десь у 250-300 тисяч гривень. Ми ж вийшли на Харківський військовий завод, на якому за 130-150 тисяч із старого трактора за місяць робили таку «лялечку», що нізащо від нового не відрізниш. Отаким чином ми оновили два трактори, зараз готуємо на Харків третій.
Крім цього, підприємство придбало ще два нових трактори, комбайн «Кейс» у досить-таки нормальному стані. «Озброївшись» таким чином, можна було братися до серйозної роботи. На підприємстві значно збільшився штат працівників. І сьогодні у «Лавіті» працевлаштовані 23 жителі Нових Санжар, Лелюхівки та Забрідок. Окремо дбають на підприємстві про безкоштовне харчування працівників. Для цього у спеціальному комплексі утримують 50 голів свиней, саджають і власну городину.
Підприємство займається вирощенням практично усіх с/г культур, за винятком цукрового буряка. Про дотримання усіх норм агротехнології дбає досвідчений агроном Надія Лашко. На паї людям виплачують по 5% відсотків – як продукцією, так і грошима.
26 липня у «Лавіті» вже завершили жнива зернових. Урожайність цього року бажає бути кращою – пшениця дала лише по 35 центнерів на круг.
– Вигоріло все – спекотний бездощовий червень, – пояснює Віктор Клюшник. – Та й землі у нас чи не найгірші в районі. Якщо минулого року ми були у «призерах» за підсумками жнив, то рік 2009-ий став для нас не таким вдалим.
Так темою нашої розмови стали актуальні проблеми аграріїв. Найперша, з якою зіткнулася «Лавіта» іще навесні – відмова банку надати кредит. Точніше, це була не зовсім відмова. Просто під кредит на суму 150 тисяч гривень банк «Аваль» вимагав у заставу майна на суму… 1000000. Керівництво підприємства від такої пропозиції відмовилося. Виручили товарні кредити, які «Лавіті» вдалося отримати у «Інтерагро» та інших компаніях. Найбільшою ж бідою будь-якого сільгоспвиробника була і лишається низька закупівельна ціна на продукцію.
– Та не треба аграрію ніякої допомоги від держави! – запально говорить Віктор Анатолійович. – Дайте нам нормальну ціну на продукцію і ми самі з усім справимося. А що це за ціна у 700 гривень за тону? Звичайно, можна приберегти урожай до зими і продати тоді по вищій ціні. Але ж у нас не вистачає оборотних коштів, щоб зараз повернути товарні кредити. Тому віддавати їх доводиться тим-таки зерном. І у цьому замкнутому колі сьогодні перебуває більшість хліборобів.
Незважаючи на всі сучасні проблеми, підприємство не лише вчасно платить податки і зарплату працівникам, але іще і як найбільший орендар на території сільради, намагається постійно підтримувати соціальну сферу. Минулого року виділяли гроші і на школу, і на дитячий садок, і на лікарню. Крім цього, підприємство будує у Забрідках кафе. В умовах кризи дається будівництво нелегко, але коли заклад таки відкриють, місцевим жителям буде де відсвяткувати весілля, день народження чи зібратися за поминальним обідом.
Керівництво «Лавіти» окремо гордиться тим, що за час їхнього господарювання не було розібрано жодного з приміщень, взятих ними на баланс. Навпаки, відбудовували і те, що вже було розібране чи не до фундаменту. В одному з таких приміщень відкрили теслярський цех, у якому встановили шість верстатів, придбаних на меблевій фабриці. Таким чином підприємство забезпечило себе якісними столярними виробами. Незабаром планують відкрити і цех з виробництва будматеріалів – плитки та шлакоблоку.
Хочеться вірити, що плани на майбутнє Віктора Клюшника і його «Лавіти» стануть реальністю. З’являться додаткові робочі місця, збільшиться податок до бюджету. От якби тільки держава, ні, не допомогла, а хоча б не заважала…
