У минулому номері «ЕХО» була розміщена досить сердита стаття Олени Білаш, однієї із ініціаторів встановлення в Кобеляках дитячого майданчика. Авторка висловила своє обурення неконструктивною, на її думку, позицією міської влади.
Звичайно, ми не могли не поцікавитися баченням ситуації у міського голови Олександра Ісипа. Він погодився надати свій коментар. Розмова з міським головою відбулася у четвер, 12 серпня, ще до виходу у світ номера із статтею Олени Білаш.
Коли міський голова почув із уст журналіста суть претензій, які пред’являються йому і всій кобеляцькій владі, то одразу сказав: — Ви знаєте, аби оце до мене не звернувся журналіст, то я б не став і коментувати цю ситуацію. Вона шкаралупки курячого яйця не варта. Ну є в людини претензії до влади… Що тут неординарного? Претензії до влади були, є і будуть. Це цілком нормальне явище».
— Та все ж. Чому виник конфлікт чи непорозуміння між ініціаторами облаштування дитячого майданчика і міською владою?
— Ще раз повторюю — конфліктом це назвати не можна. Хіба що непорозумінням. А ще точніше — нерозумінням того, як працює і діє міська влада. Ми із самого початку постійно йшли назустріч і підтримували ініціаторів облаштування нового дитячого майданчика. Вони, до речі, можуть це підтвердити. Їм потрібно було, щоб міська рада виступила офіційним партнером цього проекту — ми це зробили. Їм потрібно було виділити землю під споруду — зроблено майже миттєво. Між іншим, у мене особисто було своє бачення місця, де б мали облаштувати майданчик. Та ніхто не став нав’язувати людям свою думку. Потрібно прибрати контейнери для збору сміття? Приберемо. Потрібно буде зробити освітлення? Зробимо. Навіть отой злощасний паркан встановимо. Якщо він, звичайно, буде потрібен.
— Про паркан, будь-ласка, детальніше. Адже Вам якраз і закидають відмову у виділенні грошей на його встановлення.
—А ось це надзвичайно принциповий момент. Дехто чи то по незнанню, чи з інших причин сплутав міську владу із знаменитим Полем чудес із казки про Буратіно. Мовляв, можна прийти до Ісипа, сказати: «Крекс, фекс, пекс» і одразу з’являться 3 тисячі гривень на паркан. Я пробував пояснити, що бюджет міста давно сформований, гроші розписані по статтях видатків, що паркан можна, при необхідності, встановити пізніше. Та й з досвіду знаю — не обійдеться це трьома тисячами. Але мене не зрозуміли чи не хотіли зрозуміти. Та й взагалі, гроші ж на подібні проекти виділяє не міський голова особисто. Це — прерогатива сесії, колективне рішення депутатів. Крім того, немає ще ні проекту на той паркан, ні кошторису, ні замовника. І чи потрібен він взагалі, той паркан? Нехай майданчик запрацює, вивчимо ситуацію, а потім приймемо колективне рішення.
— Тобто, між жителями багатоквартирних будинків, які брали участь у цьому проекті, і міською владою «горшки не розбиті» і чорна кішка не пробігала?
— Та ні, що ви! Іде нормальний робочий процес. Усі ми порозуміємося і будемо спільно працювати не благо Кобеляк. А це висловлювання «Нащо нам така влада?» я сприйняв зовсім по-іншому — 30 квартир надано для молодих сімей міською владою. Думаю, що молодь задоволена новим житлом на пільгових умовах. Я пропонував там жити кожному. А хто про це забув — хай згадає.
— Спасибі за розмову!
