Хоча починалася сесія більш ніж серйозно. Після оголошення порядку денного, який цього разу містив майже три десятки питань, настала черга депутатських запитів. На трибуну вийшла депутат-опозиціонер Тетяна Десятун і зачитала аж три запити. Усі вони тією чи іншою мірою торкалися фінансів, хоча стосувалися різних установ. Так перший запит стосувався виділення значних коштів із районного бюджету на утримання «Інформаційного центру «Новосанжарщина». За словами депутата, до неї звертаються стурбовані виборці, яких непокоїть те, що районна газета «Світлиця» втрачає тираж і не відпрацьовує отриманих грошей. Тетяна Десятун пропонувала провести перевірку фінансово‑господарської діяльності підприємства із звітом його керівника на наступній сесії.
У запиті другому Тетяна Василівна цікавилася долею 100 тисяч гривень, виділених на юридичний захист рішень районної ради у судах. За інформацією Тетяни Десятун, перевірка контрольно-ревізійного управління виявила, що на судові витрати пішло тільки 5 тисяч.
— А де ж решта 95 тисяч? — поцікавилась жінка-депутат. Їй одразу відповіли, що ті кошти кудись перенаправили. Але куди і коли — не уточнили.
Третій запит був адресований голові РДА Сергію Шовкоплясу. У ньому Тетяна Десятун, знову ж таки, посилаючись на начебто виявлені КРУ значні фінансові порушення, вимагала оприлюднення результатів перевірки відділу культури РДА.
— Гроші належать людям і вони мають знати, куди їх витрачають, — підсумувала з трибуни представниця опозиції.
Обговорення запитів перенесли у «Різне» і, трохи заспокоївшись від такого бурхливого початку сесії, перейшли до розгляду питань. Обговорення та прийняття більшості із них не зайняли значного часу. І лише на деяких депутатам доводилось зупинятися більш детально. Так, наприклад, обранці тривалий час не могли визначитись у питанні виділення земельної ділянки державному підприємству «Полтавагазвидобування». З одного боку, керівництво підприємства, в разі позитивного вирішення питання, обіцяло 200 тисяч гривень на соціальну сферу району. З іншого боку, депутат районної ради Микола Перерва та лівенський сільський голова Іван Корж, які мали досвід співпраці із компанією, застерігали від прийняття поспішного рішення.
— Від них можна отримати лише обіцянки! — застерігав депутатів Іван Корж.
Депутати, які мали протилежну думку, мали свої аргументи:
— Поки думатимемо, можемо втратити 200 тисяч!
Зрештою питання відклали на кінець сесії. До того часу заступник голови РДА Володимир Борт ще раз зв’язався із керівництвом підприємства і отримав необхідні гарантії. Депутати ще трохи подумали і таки проголосували «за» виділення землі.
Далі питання знову чергувалися досить швидко. Зупинятися на деяких із них депутатів часто змушувала їх колега-опозиціонер Світлана Джала. Вона постійно задавала питання доповідачам і час від часу затівала дискусії із головою районної ради Юрієм Лебедином. Оскільки настрій у останнього того дня був явно припіднятий, то всі випади Світлани Михайлівни він сприймав іноді із усмішкою, а часом і з неприхованим сміхом.
— Ви така людина чудна! — дивувалася Світлана Джала. — Що вам не кажи, вам усе смішно!
Та незабаром з’явився привід для сміху і в самої Світлани Михайлівни. Тимчасово переклавши обов’язки головуючого на свого заступника Бориса Федоренка, Юрій Лебедин вирішив на деякий час вийти із зали засідань. Але, дійшовши до дверей, із подивом виявив, що вони автоматично зачинилися і відкриватися не збираються. У Світлани Джалої інцидент викликав непідробний сміх.
— Юрій Якович досміявся! — радісно повідомила вона.
Юрій Лебедин відповів їй усмішкою і спокійно вийшов через інші двері.
Знову оживилася Світлана Михайлівна, коли на трибуну вийшов Борис Федоренко. Він, зокрема, повідомив присутніх, що в районній раді планують ввести додаткові посади коменданта, завгоспа і сторожа.
— Скрізь скорочення іде, а вони штат збільшують! — обурилась Світлана Джала. — А сторожем ви самі будете?
— Так! — підтвердив Борис Федоренко. — Після 31‑го жовтня піду в сторожі!
У паузах між цими цікавими діалогами депутати встигали ще й рішення приймати. Зокрема, підтримали пропозицію про нагородження відзнакою районної ради «За заслуги» голови ради ветеранів району Миколи Панченка та старшого слідчого Новосанжарського райвідділу міліції Івана Головка.
Після завершення процедури голосування Борис Федоренко зробив ще кілька цікавих повідомлень. Наприклад, про те, що кількість депутатів у районній раді буде збільшено із 45 до 58. Також Борис Васильович повідомив, що депутати Сергій Янко і Анатолій Мокляк вийшли із фракції БЮТ і перейшли до фракції ПР. Ця заява викликала серйозне пожвавлення у залі. Найбільше обурювався голова фракції БЮТ в райраді Геннадій Супрун.
— Вони вийшли із фракції і автоматично втратили мандати! — нагадав Геннадій Іванович. І на додаток зажадав від самого Бориса Федоренка ксерокопію заяви про вихід того із фракції «Нашої України». Завершилась дискусія черговою словесною перепалкою між Борисом Федоренком та Світланою Джалою. Але і на цьому повідомлення заступника голови ще не вичерпалися. Борис Васильович повідомив депутатам, що Апеляційним судом поновлено на посаді колишнього головного лікаря ЦРЛ Василя Дригу.
— Ми думали, що він у нас працює по контракту, а він, виявляється, по переводу прийшов, — іронічно резюмував заступник голови.
Інформації для роздумів присутні почули більш ніж достатньо. Але і це ще було не все. На трибуну піднявся колишній голова РДА і діючий депутат районної ради Микола Долина.
— Нещодавно до мене додому приїздили працівники міліції і чиновники із нашої РДА та райради. І склали на мене протокол за корупцію, — повідомив Микола Іванович. — Так от, відбулося засідання Жовтневого суду, який ці дії визнав незаконними!
— А я думав, що ми етап «долинщини» вже пережили,— прокоментував Юрій Лебедин.
— Ми скоро і етап Лебедина переживем, — парирував Долина.
— Та вони всі незаконні! — резюмувала із місця Тетяна Десятун.
До речі, відповідь на її запити Юрій Лебедин пообіцяв дати на наступній сесії, яка, за загальними сподіваннями, має відбутися до чергових виборів 31‑го жовтня. Тоді депутати районної ради зберуться востаннє у такому складі. Адже вже зараз, не криючись, у кулуарах називають імена тих, хто у майбутню раду не потрапить. «Без деякий буде дуже сумно», — із гумором сказав після сесії журналісту один із депутатів. Але ж прийдуть інші. І, можливо, не менш «веселі».
Депутатизми :)
— Давайте передамо автомобіль відділу кільтури?! — Ага, пусть ездят на обед!
— Так ви машину купив? — Купив. — А за шо? — За гроші!
— Я заднім числом не голосую!
— Он він збоку сидить, той що вкрав!
Може хто допоможе дротом?! (Репліка із залу: «Колючим?»)
