— Пане Асадчев, кілька років тому Ви хотіли стати мером Києва. Чи сильно відрізняється Ваша програма у мери Києва від полтавської? Чи є у цих двох програмах щось спільне?
Київ є Київ. І там є свої проблеми. Якщо брати таку галузь як комунальне господарство, тут можна знаходити багато чого спорідненого. І в Києві на жаль ніхто не займається комунальним господарством, і в Полтаві. Можна знайти ще декілька споріднених речей, пов’язаних з туристичними властивостями міста, але звичайно Київ – це великий мегаполіс. Проблеми, які є у Києві не порівняти з полтавськими. Але кожне місто має свої особливості. Навіть якщо порівняти Полтаву і Кременчук, то кожне місто має свої проблеми і по-своєму їх розв’язує.
— Спорідненими були проблеми минулої зими у Києва та Полтави?
Якщо брати з точки зору поганої керованості, то тут вони споріднені. Що там мер не працює в Києві, що в Полтаві такий самий мер, який занехаяв місто. Це негативна спорідненість. Краще шукати позитиви.
— Валерій Михайлович, а чому надія Семенівна Мякушко підтримує вас, а не свого колегу по партії Степана Бульбу?
Це питання до цієї партії і Надії Семенівни Мякушко. Ми з нею дуже добре працювали, вона багато зробила в гуманітарній сфері, якою вона опікувалася, тому може й мене підтримує. Мені здається, що і сам Степан Степанович мене підтримує.
— Тобто він Ваш технічний кандидат?
Він не є моїм технічним кандидатом. У мене з ним завжди були хороші стосунки. Я думаю він би не заперечував, щоб я був мером.
— Де ви збираєтеся жити у Полтаві?
Я живу в Полтаві на Жовтневій, 77а. Я взяв кредит на квартиру і зараз його виплачую і буду це робити до 2017 року.
— Скільки Ви отримуєте грошей на місяць? Які ваші прибутки?
Зараз я не отримую грошей, бо я безробітний. А коли був на посаді голови ОДА, я отримував десь приблизно 15 тисяч гривень.
— Яке Ваше ставлення до змін у Конституції?
Я був перший категоричний противник змінити Конституцію 96-го року. І в той спосіб, в який вона була змінена, був найзухвалішим незаконним способом, яким було це зроблено. І коли прийшов Віктор Андрійович я радив його оточенню накласти вето. На жаль цього не відбулося. І це дійсно розбалансувало владу. Але ці зміни вже стали нормою Конституції. І тепер Конституційний суд точно в такий же зухвалий спосіб ці зміни відмінив. Повернення до Конституції 96-го року створила всю в Україні владу нелегітимною. Тому що джерелом влади є тільки народ. Якщо людину обрали і він поклявся на Євангелії за свої повноваження, і якщо він збільшив свої повноваження — він повинен проводити нові вибори. Тобто народ знову повинен дати йому легітимність на ці повноваження.
— Яке Ваше ставлення до реформ уряду Азарова?
Уряд прийняв Україну в достатньо складному стані. Але мені здається цей уряд припустився багатьох стратегічних помилок. І найголовніша помилка, якої не припускався ніхто до цього – вони розвернулися спиною до Європи. Ні Кравчук собі такого не дозволяв, ні Кучма. Тим більше Ющенко. В чому тут стратегічна помилка. Європа – це найбільш капіталізований в світі вільний ринок, на якому можна реально отримати фінансові ресурси і залучити інвесторів. В Росії таких фінансів немає. Тому що всі російські капітали напівлегального походження, які проходять через коменданта Кремля. Тобто треба стати в чергу до нього, щоб він дозволив їх отримати.
— Пане Асадчев, кажуть, що Ви пішли на вибори, щоб дошкулити Андрію Матковському. На скільки відсотків це правда?
Я думаю Андрію Матковському дошкулять самі полтавці. Це буде відмістка за те, наскільки він дошкулив їм. Я не збираюсь нікому дошкуляти. Просто хочу, щоб в Полтаві був хороший фаховий господарник, який буде займатися містом. А не буде 2 роки з чотирьох їздити по Монте-Карло і Монако.
— Валерій Михайлович, Ви свого часу були заступником голови бюджетного комітету у верховній Раді. Анатолій Тихонович Кукоба в свій час казав, що він їздить в Київ вибивати фінансування для Полтави. Скажіть, які недоліки бюджетної системи для міст взагалі?
Якщо взяти загальний недолік системи – це її занадто централізація. За останні чотири роки взагалі відбулася значна централізація фінансових ресурсів в центрі, в порівнянні з тим, що сьогодні залишається в регіонах. Я свого часу розробив систему трансфертування місцевих бюджетів. Якщо раніше трансферти бюджетам-реціпієнтам отримували як видатки державного бюджету і вони не завжди фінансувалися, то ми розробили таку систему при якій спочатку гроші залишаються на території, а потім вони уже піднімаються нагору. Таким чином вже з 2000 року місцеві бюджети отримують 100 відсотків трансфертів. Це не значить, що їм правильно планують. Але із того, що заплановано, вони отримують все.
