Пити чи не пити? (Частина ІI)

Фтор у воді. Чого більше шкоди чи користі?
За даними досліджень проведених у науково-дослідному випробувальному центрі харчової продукції ДП «Полтавастандартметрологія» протягом останніх п’яти років, вода в багатьох населених пунктах Полтавщини не відповідає вимогам нормативних документів за вмістом фторидіонів. Найбільше фтору у питних водах Решетилівського, Шишацького, Чутівського, Диканського, Миргородського, Новосанжарського, Машівського та Карлівського районів. Особливо багаті на цей елемент води Бучакського горизонту. В окремих населених пунктах вміст фтору у питній воді коливається від 2,0 до 7,8 мг/дм?, при гранично допустимій концентрації не більше 1,5, мг,дм3.
Цікаво, що сам по собі фтор є важливим елементом, без якого аж ніяк не обійтися людині, він входить до складу емалі зубів та кісток і сприяє їх міцності та перешкоджає розвитку карієсу. Тому в регіонах, де питна вода бідна на фтор, на водопровідних станціях здійснюється її фторування, тобто збагачення фтором. Але фтор корисний лише за умови, що цей показник в нормі. Якщо ж спостерігається його нестача, або надлишок, то вони однаково згубно діють на організм. Перенасичення фтором може викликати флюороз – захворювання, яке починається з накопичення фтору в емалі зубів, специфічного забарвлення їх та призводить до поступового руйнування. Втім кожен організм реагує на його надходження по-різному. Якщо в одному змін не відбувається, то в іншого токсична дія підвищеного рівня фтору може викликати порушення функцій нервової системи, сонливість, слабкість, зниження пам’яті, головний біль, збій в роботі серцево-судинної системи, щитовидної залози, органів кровотворення, імунної системи.
Тож жителям населених пунктів із завищеним вмістом фтору у воді радять уникати фторовмісних зубних паст та уважніше стежити за збалансованістю свого раціону, адже їжа багата на кальцій та магній сприяє меншому засвоєнню фтору з питної води. Також можна самостійно частково дефторувати її шляхом заморожування, йдеться про ефект «талої води».
Що стосується води з полтавського водогону, то протягом багатьох років поспіль в ході здійснення державного нагляду було встановлено, що вміст фтору в ній відповідає нормі і становить 1, 0-1,3 мг/дм?.

Яка вода краща: жорстка чи м’яка?
Полтавська вода дуже м’яка, загальна жорсткість її (сумарна концентрація солей кальцію й магнію) становить менше 1,0 моль,м3. Фахівці інституту ім. О. Марзеєва Академії медичних наук України дійшли висновку, що м’яка вода краще розкриває смак гарячих напоїв та страв, впливає на швидкість приготування твердої їжі, тож можна зробити припущення, що таким чином забезпечується і вищий відсоток збереження в них корисних речовин, зокрема, вітамінів. Постійне вживання води з підвищеною жорсткістю призводить до накопичення солей в організмі і, зрештою, до захворювань суглобів (артрити, поліартрити), до утворення каменів в нирках, жовчному і сечовому міхурах. Інтенсивне накопичення осаду передчасно виводить з ладу навіть систему водопостачання та побутову техніку (чайники, пральні машини тощо). Якомога м’якшу воду рекомендують пити тим, хто має проблеми з печінкою та нирками.
Втім, занадто м’яка вода має й свої недоліки. Гігієністи Російської Академії Медичних Наук встановили, що чим менш жорстку воду вживає людина, тим більше у неї шансів захворіти на серцево-судинні недуги. Адже жорстка вода, як правило, багата на іони магнію, необхідного елемента для функціонування коронарної системи, 60% його надходить саме з водою. За висновками деяких дослідників, м’яка маломінералізована вода сприяє також виразці шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічним гастритам, холециститам, нефритам. У новонароджених дітей в районах з мало мінералізованою водою частіше спостерігається анемія та переломи кісток, адже одна із складових жорсткості – кальцій, незамінний для нормального функціонування нервової системи і скорочувальної діяльності м’язів та згортання крові. Тож недаремно на організм багатьох так цілюще діє вживання мінеральних вод у відповідних санаторно-курортних закладах.
Втім, щодня найкраще вживати воду в якій, усі мінеральні речовини представлені в межах допустимих норм.
Яким же чином ми можемо змінити фізико-хімічні властивості води, аби зробити її чистою, безпечною, хімічно активною, саме такою, щоб вона відповідала потребам живої клітини?
Існує декілька способів обеззараження води: хлорування, озонування, обеззараження за допомогою срібла, ультрафіалетового проміння та ультразвуку. Але на практиці, зазвичай використовують перший. Оскільки це найдешевше та найпрактичніше, але далеко не найбезпечніше. Вчені виявили, що при взаємодії хлору з органічними речовинами утворюються сотні хімічних сполук, які є канцерогенними та викликають онкологічні захворювання внутрішніх органів, нефрити, послаблення імунної системи тощо.
Крім того, воду можна прокип’ятити, відстояти, профільтрувати, піддати заморозці, електроактивувати, мінералізувати, намагнітити, дистилювати, впливати на неї світлом, звуком, біополем і багато-багато ще чим. Наскільки всі ці маніпуляції з водою безпечні для організму, можуть показати тільки точні наукові дослідження і експерименти. Але, очевидно одне, природа не прощає грубих і невмілих втручань. Скажімо, навіть при елементарному кип’ятінні, з одного боку знищуються бактерії, коагулюють частинки бруду, вода зм’якшується, випаровуються легколетючі речовини і частина вільного хлору. А з іншого – в кип’яченій воді зростає концентрація солей, важких металів, пестицидів та органічних речовин. Хлор, пов’язаний з органікою, при нагріванні перетворюється на страшну отруту – могутній канцероген діоксин, що належить до категорії особливо небезпечних отрут. Діоксин отруйніший ніж ціаністий калій в 68 тисяч разів. Тож кип’ячена вода теж подекуди здатна повільно вбивати.

Що потрібно знати, купуючи фасовану питну воду
Нині кількість країн для яких високоякісна питна вода є цінним продуктом і коштує чималих грошей, невпинно зростає. І якщо ще якийсь десяток років назад купувати воду здавалось для нас мало не дивацтвом, то тепер бутильована вода стала поширеним товаром і на вітчизняному ринку. Виробництво її постійно збільшується, попит також неухильно росте. Адже пити хочеться всім.
Оскільки в Україні знаходиться майже половина європейського запасу з мінеральними водами, то не дивно, що виготовленням цієї продукції займається понад 300 виробників. Виробництво питних бутильованих вод підлягає обов’язковій сертифікації. На території Полтавщини працюють 12 підприємств-виробників бутильованих вод, які виготовляють 24 види продукції. Крім того, полиці наших крамниць вщерть заповнені життєдайною вологою з інших регіонів, тож вибрати є з чого. Та чи завжди якість відповідає ціні?
Фахівці застерігають: бутильована вода повинна бути гарантованої якості. Врешті-решт гаманцю споживача вона обходиться відчутно дорожче в порівнянні з тією, що подається по трубах централізованого водопостачання. Отже, на що слід звертати увагу купуючи подібну продукцію? Перш за все краще пити воду тільки відомих марок і відомих виробників. Особливо варто уникати торгівельних точок, де пляшки знаходяться під прямими сонячними променями, що сприяє розмноженню у них мікроорганізмів. Ще одна порада: не зловживати водою, обробленою сріблом. Деякі виробники вводять його в кількості, яка подекуди в кілька разів перевищує гранично допустимі концентрації. Звичайно, ангіну такою водою вилікувати можна, але потім виникне дисбактеріоз і пов’язані з цим проблеми, адже все добре в міру.
Залежно від технології отримання, згідно з ДСанПІН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» та Згідно Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» розрізняють такі види питних вод: необроблені (природні) – води, «отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних норм без їх очищення (крім освітлення), знезараження та домінералізації» та оброблені або підготовлені – «питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання шляхом очищення, знезараження чи домінералізації води».
Згідно чинного законодавства для виробництва фасованої питної води може використовуватися вода підземних джерел питного водопостачання або водопровідна питна вода, яка пройшла додаткову обробку. Тож якщо у Ваші плани не входить купувати воду «з-під крану», перш ніж покласти пляшку-другу до споживчого кошика, уважно ознайомтеся з інформацією на маркованні.
Між іншим, воно обов’язково повинне бути і на воду, яка продається на розлив. На етикетці має значитись «Вода питна», її назва, вид, дані про газованість (сильно-, середньо-, слабо- чи негазована), фактичні значення показників мінерального складу, умови зберігання, дата виготовлення та дата закінчення строку придатності до споживання, найменування, місце її виготовлення, місцезнаходження та телефони виробника, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номер і глибина свердловини, номер партії виробництва, назва нормативного документа, який визначає вимоги щодо якості питної води.

Логін:
Пароль:
запам'ятати