Та все ж не можна замовчувати і проблеми. Не буду називати всі негаразди і болючі питання, які є в нашому повсякденному житті. Зупинюся на конкретиці — на місті Кобеляки і на екологічній ситуації в ньому. Хоча й почну з міських доріг.
Ми вже звикли, що більшість доріг у райцентрі знаходяться у, м’яко кажучи, не ідеальному стані. На претензії щодо цього у влади є універсальна відмовка — грошей у бюджеті не вистачає. Нібито воно й так, і можна все зрозуміти й з усім погодитися. Та водночас… На розчищення річки Кобелячок витратили понад 300 тисяч гривень. І ще кілька мільйонів збираються «вбехати».
А я підійшла нещодавно до цієї річки і мимоволі почала плакати. Після того горе-розчищення річка майже зникла з нашої кобеляцької землі. І на оце жахіття пішло 300 тисяч бюджетних гривень?! А скільки ж піде, щоб колись чистенькі луки від чагарників із амброзії звільнити?
Завжди знаходяться гроші у міської влади і на спилювання дерев, а нових хоча б з десяток посадили. А я ж пам’ятаю, як після війни нас, школярів, возили в поля, де ми висаджували по їх межах молоді саджанці. Так створювалися полезахисні смуги. Нам розповідали, що дерева стримують суховії і насичують повітря киснем. А зараз що, в Кобеляках надлишок кисню з’явився? Як на мене, так узагалі потрібно заборонити таке неподобство, як знищення зелених насаджень. Тим більше — за бюджетні гроші. Чи я щось не так розумію?
