Інна Хвостова та Марина Кожушко належать до тих людей, які допомагають безпритульним тваринам – лікують, стерилізують, опікуються та підшукують добрі руки та нову родину. Вони стверджують, що є багато небайдужих кременчужан, які власним коштом намагаються допомогти тваринам, котрі опинилися на вулиці. І відповідальність за це покладається на нас, людей. Бо, як відомо, рівень суспільства визначається тим, як у ньому ставляться до менших, слабших, незахищених.
Інна каже, що такі небайдужі, як вона, люди, є у кожному дворі: «Добро робиться по-тихому. Хтось десь у дворі підгодував собачку, підлікував цуценят, роздав їх».
Восени минулого року, після чергової привселюдної кампанії КП «Спецсервіс-Кременчук» (підприємство займається відловом бродячих тварин – ред.), Марина та Інна ініціювали збір підписів городян проти безсистемного знищення тварин – серед білого дня, на очах у дітей, препаратом «дітілін», що дуже небезпечний і заборонений до використання.
— Ми зібрали понад 2 тис. підписів людей, які забажали виявити свою громадянську позицію і вказати чиновникам на те, що у Кременчуці порушується Закон України щодо гуманного поводження з тваринами, натомість має місце пропаганда жорстокості та насилля, – кажуть ініціаторки. Листа з підписами було передано до міськвиконкому підприємства «Спецсервіс», а невдовзі жінок викликали до мерії, в управління житлово-комунального господарства.
На місце знищеної тварини мігрують 5 інших
Наприкінці минулого року, реагуючи на звернення громадян, УЖКГ таки взялося за розробку проекту регуляції чисельності бездомних тварин. Скільки сьогодні у Кременчуці бездомних тварин, достеменно ніхто не знає. В УЖКГ припускають – 10-15 тис.
Громадські активісти зазначають, що відстріли тварин, які різко почастішали в 2010 р., мають абсолютно зворотній ефект. Кількість бродячих собак у місті зростає в геометричній прогресії. Фахівці «Спецсервісу» напевно знають про те, що при знищенні тварини вивільняється так звана біологічна ніша, котра невдовзі знову заповнюється. Вбили 5 собак, а за місяць на звільнену територію мігрують 10-15, більш диких та агресивних. Однак у «Спецсервісу» є план з відстрілу. Торік було відловлено й відправлено на скотомогильник 3600 тварин.
— Те, що робить «Спецсервіс» – це окозамилювання. Одна сука здатна за своє життя вивести 67 тис. цуценят, а «Спецсервіс» вбиває нещасних тварин без розбору, здебільшого псів, бо суки дуже обережні. Під обстріл потрапляють тварини ручні, вакциновані, ті, за якими доглядають люди, – каже Марина Кожушко.
Стерилізація як єдиний вихід
Аби встановити контроль над популяцією бродячих собак у місті та зупинити їх розмноження, потрібно розпочати стерилізацію, – вважають представники ініціативної групи. Громадські активістки розробили свій альтернативний проект регуляції чисельності бездомних тварин, згідно з яким, тварин відловлюють, але не вбивають, а стерилізують, проводять щеплення від хвороб, а потім знову повертають туди, звідки собаку взяли. У такому випадку вивільнена ніша не буде заповнена іншими тваринами і зграя не розростатиметься. Масова стерилізація, як зазначено у громадському проекті, вже упродовж першого року забезпечить стійку динаміку зниження чисельності безпритульних тварин, а за кілька років дозволить звести їхню кількість до мінімуму, прийнятного до міського середовища.
Волонтери знайдуться в кожному дворі
Програму стерилізації громадські активістки пропонують запровадити на базі ветеринарної клініки, а для утримання собак після операції – розширити притулок для тварин, що знаходиться на території КП «Спецсервіс-Кременчук». Сьогодні відлов однієї тварини обходиться підприємству у 150 грн.
Ініціативна група вважає, що ефективніше буде направити ці кошти на стерилізацію тварин. А до відлову пропонують залучити волонтерів – тих же мешканців, котрі підгодовують бродячих тварин у своїх дворах. «Якщо люди знатимуть, що біостерилізація безпечна для тварини і робиться задля безпеки самих мешканців, вони залучаться до цієї програми», – впевнені активісти.
Активісти зазначають, що шляхом відстрілу проблему чисельності бродячих тварин не вирішити, бо на місце вбитого собаки мігрують 5 інших, більш диких та агресивних. Єдиний вихід – стерилізація.
Евтаназія у виняткових випадках
Ініціативна група пропонує ввести мораторій на масове знищення безпритульних тварин у Кременчуці та водночас розробити положення про евтаназію (умертвіння). Її застосовуватимуть до хворих тварин, які можуть бути поширювачами небезпечних захворювань, або для припинення страждань тварини, якщо іншого способу немає.
Гуманність – ознака цивілізації
Бродячих тварин стерилізують в усіх цивілізованих країнах, є позитивний досвід і в Україні. Зокрема, активістки вказують на практику Львова та Одеси і пропонують направити туди делегацію кременчуцьких спеціалістів.
Наприклад, в Одесі за підтримки німецького міста-побратима запроваджено мораторій на вбивство тварин і збудовано клініку для біостерилізації. Упродовж 3-х років, що діє програма в Одесі, кількість бродячих тварин зменшилася вдвічі. Це офіційні дані одеської мерії. Бездомні собаки на вулицях цього міста не дивина, але вони мають тавро стерилізації і мирно доживають свій вік. У Львова підтримки закордонних партнерів немає, але програма успішно реалізується безпосередньо мерією.
«Рідне місто» підтримує ініціативу мешканців
У грудні минулого року депутати фракції партії «Рідне місто» у міській раді виступили з пропозицією винести питання регуляції чисельності безпритульних тварин у місті шляхом біостерилізації на розгляд міськради, розробити й ухвалити відповідну Програму. Сьогодні роботу над Програмою розпочато.
— Сподіваюсь, що спільно з підприємством «Спецсервіс-Кременчук», УЖКГ та ініціативною групою громадян ми знайдемо золоту середину у вирішенні цього питання, яка задовольнить всіх: і захисників тварин, і мешканців, яким дошкуляють бродячі собаки, – зазначає голова фракції партії «Рідне місто» Юрій Гриценко. – Люди виступили з ініціативою, це новий, сучасний підхід до вирішення проблеми бродячих тварин, і я вважаю, що до цього потрібно дослухатися.
Плани чиновників
Згідно з проектом Програми регулювання чисельності безпритульних тварин у Кременчуці, розробленим мерією, у 2011 р. на відлов бродячих тварин передбачено направити 430 тис. грн (із розрахунку на 2800 тварин). Ще 360 тис. грн – на будівництво нового худобомогильника на території Деївського сміттєзвалища.
Щоправда, програма передбачає й утримування тварин у пункті тимчасового утримання на базі КП «Спецсервіс-Кременчук», під час якого хворих тварин присиплятимуть, а решту харчуватимуть, стерилізуватимуть та шукатимуть їм нових власників. Однак ініціативна група слабо вірить у ці благі наміри. «У 2010 р. «Спецсервіс» віддав у добрі руки 40 тварин, а наша Марина Кожушко за півроку знайшла господарів для 200 бездомних собак», – кажуть активістки.
О, щасливчик!
Неймовірна історія про те, як безпритульне цуценя-інвалід знайшло турботливих господарів.
Собаці зробили складну операцію на лапі – і тепер Лакі, симпатична білявка з чорним вухом, швидко бігає та віддячує господарям справжньою собачою відданістю. Щоправда, тяжке дитинство дається взнаки: кожні півроку Лакі потрібне профілактичне лікування, але це дрібниці, порівняно з тим, що довелося пережити нещасній тварині.
Собака Лакі народився 4 роки тому в нетрях автогаражів. Разом із вісьмома братиками і сестричками він міг поповнити армію безпритульних псів Кременчука, якби виводок симпатичних цуценят не побачила кременчужанка Людмила Білецька (одна з колежанок Марини Кожушко).
Жінка підгодовувала малюків, згодом добрі люди допомогли прилаштувати майже всіх. Лише Лакі не щастило з дитинства. Вона не була тим веселим пузатим цуценям, які так подобаються всім. А одного дня неповоротке 3-місячне маля потрапило під колеса автівки.
— Задня лапа перетворилася на закривавлений шматок м’яса. Я вхопила Лакі й кинулася до ветеринарів, – пригадує Людмила. – Лікарі зробили операцію, вставили спицю. Зрозуміло, що в такому стані залишати собаку на вулиці неможливо, а знайти швидко господарів для хворого безпородного пса – це взагалі фантастика! Залишалося лише забрати його собі. Так Лакі прийшла у наш дім.
У той час поява у квартирі хворого собаки була для Людмили, м’яко кажучи, недоречною. Саме тоді жінка чекала дитину і мала б пильнувати в першу чергу себе, а довелося 1,5 місяці доглядати Лакі зі спицями у лапі. Проте коли рани загоїлися, собака ніби з цепу зірвався – так швидко почав бігати! Зараз Лакі теж полюбляє активний відпочинок, але вдома вона дуже акуратна.
— У квартирі вона майже непомітна, хоча Лакі досить велика. Вона спокійна, невибаглива до їжі, ніколи не буде просити господарів, щоб пригостили чимось смачненьким зі столу, – говорить Людмила.
А ще Лакі чемна, її навіть в гості беруть, особливо часто до «дідуся» й «бабусі», тобто до батьків Людмили, які працюють викладачами математики. Від старшого покоління господарів Лакі теж взяла багато корисного – вона надзвичайно розумна! Звісно, знає собачі команди, а, можливо, навіть робить в умі складні математичні підрахунки. Тільки про це ніхто не здогадується…
