Спершу був боксером
Юрій Таптунов – перший моряк-підводник Полтавщини. Він опанував одну з найбільш мужніх професій. Народився у Кременчуці напередодні війни, у 1940 р. У дитинстві хлопець жив у буд. 15 по вул. Красіна, а науки здобував у школі № 4 (наразі – ліцей № 4). Любив фізику та математику. Окрім навчання, Юрій захоплювався боксом, навіть став чемпіоном Кременчука та Полтавської області. Коли ж настав час обирати професію, вибір випускника був несподіваним: він вступив до Вищого військово-морського інженерного училища ім. Ф. Дзержинського в Ленінграді. Через 18 років Юрій Таптунов отримає звання Героя Радянського Союзу за подолання понад 40 тис. кілометрів під час переходу з Північного на Тихоокеанський флот. Завдання буде складним, проте Юрію вдасться його виконати. Але вже через 2 роки станеться невиправне: на покришку непрацюючого реактора потрапить вода, що може призвести до аварії. Щоб врятувати підводний човен, командир Таптунов разом із двома підводниками спробують випарувати воду. Проте у приміщенні раптом різко підвищаться температура та тиск. Люк човна не зможуть вчасно відчинити. Субмарину буде врятовано, а ось зберегти життя Юрію Таптунову та його товаришам не вдасться…
Героя пам’ятають
Відколи загинув Юрій Таптунов, минуло понад 30 років. Але в рідній школі моряка-підводника пам’ятають і досі. У вересні 2003 р. на будівлі ліцею № 4 встановили меморіальну дошку, а в жовтні 2010 р. школа відзначила 70-ту річницю з дня народження Юрія Таптунова. Сьогодні в музеї ліцею діє експозиція, яка розповідає дітям про життя та подвиги командира-підводника. Востаннє в ліцеї № 4 він був у 1977 р. на зустрічі випускників. Сьогодні сім’я Юрія Таптунова (дружина, син та доньки) проживає в Санкт-Петербурзі, а 86-річна мати – у нашому місті. Ліцеїсти часто навідують стареньку, яка вже нездужає, але залюбки приймає гостей – учнів тієї самої школи, яка дала путівку в життя її синові.
«Той спекотний липень…»
Знають і пам’ятають офіцера-підводника з Полтавщини його вдячні земляки та бойові друзі – побратими з міста-героя Керч. Капітан І рангу у відставці, ветеран праці і Збройних сил, член президії Комітету ветеранів війни Керчі А. Купцов згадує про Юрія Таптунова:
—1959 р. Купе швидкого потягу «Кисловодськ – Ленінград». У Харкові сідає молодий, міцної статури юнак. Знайомимося. Так відбулася моя перша й остання зустріч з Юрієм Таптуновим. Понад добу, яку ми провели в потягу, вели розмови про майбутні іспити, долю військового моряка, про дівчат, про батьківський будинок, який ми залишили. Я – в Полтаві, Юрій – у Кременчуці. Далі – зустріч майже через півстоліття на сторінках журналу…».
Нагороджений посмертно
Вже після загибелі моряка-підводника Юрія Таптунова нагородили медаллю «100 лет. Подводные силы России. 1906-2006 гг.». У серпні 2007 р. почесну відзнаку та подарунки від Полтавської облдержадміністрації вручили матері героя – Ганні Крохмалець.
