«Якщо загинула риба — це їхня провина. Ми знайдемо винних, і це не має бути звільнення з роботи, це має бути кримінальна відповідальність», — сказав міністр. Нагадаємо, на Світловодській ГЕС на початку березня, «згідно з графіком», різко спустили воду. Міністр екології повідомив: аварійне скидання води провели за рішенням міжвідомчої комісії. Про це попереджали й Державне агентство рибного господарства. За словами міністра, саме вони мали не допустити масової загибелі риби та провести попередню підготовку водойми до скиду води, зокрема, розбити лід криголамами. Також голова Державного агентства водних ресурсів Василь Сташук зазначив, що раніше здійснили аварійне скидання води з цього водоймища за рішенням міжвідомчої комісії, до складу якої входить у тому числі й Держагентство рибного господарства.
Але масова гибель під кригою 16 мільйонів мальків унаслідок спуску води у водосховищі на три метри — це тільки початок екологічних проблем, внаслідок порушення природного гомеостазу (рівноваги). Треба зазначити, що Кременчуцьке водосховище є найкрупнішим природнім нерестовищем всього дніпровського каскаду. Тут водяться соми, лини, сріблясті карасі, білі амури. Водосховище входить у ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Сулинський» — з 1996 року він введений до природно-заповідного фонду України. Заказник — перлина Дніпровського каскаду водосховищ, займає 31 тисячу гектарів, і тут, за словами екологів, нереститься вся риба кременчуцького водосховища.
— Сулинський заказник — це рай для риби, птахів, тварин. Це найбільший за видовим складом флори й фауни водно-болотний заповідний комплекс Центральної України. Там гніздяться біла чапля, білохвостий орлан, качка, сірий гусак, лебеді. На островах живуть бобри, видри, єнотоподібні собаки, кабани, косулі, ондатри. Куточок недоторканої природи! — каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Він розповідає, що асоціація рибалок забила на сполох про можливу трагедію ще 4 березня, коли почали скидати воду. Також він заявив «Дню», що за його інформацією, щоб залагодити ситуацію і уникнути резонансу, уже почали спускати Київське водосховище, в його верхів'ях рівень води вчора упав на 1,2 м.
— Це — найрибніші місця! Минулого року ми великими зусиллями домоглися того, що влада виділила 1,4 млн. гривень на зарибнення! І для чого все це треба було робити, якщо тепер рибу вбивають? Якщо це не зупинити, то риба загине! — каже Олександр Чистяков.
На його думку, щоб запустити воду у водосховище, потрібно «вбити» або Канівське, або Київське водосховища, бо вона не візьметься нізвідки.
Цього не підтверджують представники державних органів, в тому числі — прокуратури, які працюють на Кременчуцькому водосховищі. Обіцяють розібратися, покарати винних, але ж головне — зробити уроки й не допускати більше такої халатності.
Віктор ДРОНИК, голова Державного комітету рибного господарства України:
— Питання не ставилося так, що ми будемо спускати воду на якомусь іншому водосховищі, для того, щоб вода надійшла в Кременчуцьке водосховище. Зараз ми тут із міністром екології, керівництвом Рибгоспу домовилися, що воду піднімаємо. Тому що той рівень, який є на сьогодні, — небезпечний для життя водних живих ресурсів. Водосховища — це водойми для підтримання гідрологічного режиму. Але рівень води вверху водосховища і внизу — різні, тому до цього питання потрібно підходити більш детально, комплексно й виділяти кошти на зариблення. Взагалі, цим питанням займається рибгосп. Але на даний момент, де є певна кількість загиблої риби — це ділянка природно-заповідного фонду. І роботи проводяться тільки з погодженням Мінекології.
Ми ініціювали цю роботу, залучили ЗМІ. Тому що торік і позаторік були глобальніші проблеми, порівняно з цією. Ми розуміємо, що зараз всі звинувачення ляжуть на нас, тому що комусь вигідно зробити нас крайніми, але ми цього не допустимо. Ми намагатимемося не допускати таких випадків взагалі. Треба, щоб на кожному водосховищі працювали державні підприємства — рибгоспи, які б організовували роботу. А зараз все це не працює, і маємо те, що маємо.
ДОВIДКА «Дня»
Сулинський ландшафтний заказник — найбільший за площею серед заказників Полтавської області. Він займає 4 тис. 78 га території Сулинської затоки й Кременчуцького водосховища в межах двох районів — Глобинського (околиці сіл Святилівка й Бровари) та Семенівського — поблизу сіл Погребняки й Горошине. Заснований у 1996 році. На території заказника представлені типові заплавні комплекси рослинності: болотяна, прибережно-водна й водна рослинність, справжні й засолені луги, заплавні ліси. На території заказника можна зустріти 249 видів тварин. Серед них 18 видів, занесених до Червоної книги України, 6 видів — до Європейського червоного списку, зустрічається 24 регіонально рідкісних видів. Багатий світ пернатих — їх тут 191 вид. Це 61,8% від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Район заказника знаходиться на Поліській міграційній дорозі багатьох видів птахів. Територія Сулинської затоки відіграє важливу роль як місце масового гніздування і зупинки птахів водно-болотяного комплексу під час міграцій. Тут розташовано дві колонії чапель. У зв'язку з цим проектується створення Сулинського екокоридору. Згідно з критеріями Рамсарської конвенції, Сулинська затока відповідає категоріям водно-болотяних угідь міжнародного значення. Серед найцікавіших представників тваринного царства зустрічаються норка європейська, яка охороняється Червоною книгою України, ондатра, лисиця звичайна, кабан тощо. На землях Сулинського заказника розташоване найбільше на водосховищі нерестовище й місце нагулу карасів, товстолобиків, коропів, щук, сазанів, лящів, синців, судаків. За оцінками екологів, це найкоштовніші водно-болотяні угіддя в Україні.
«Якщо загинула риба — це їхня провина. Ми знайдемо винних, і це не має бути звільнення з роботи, це має бути кримінальна відповідальність», — сказав міністр.
На Світловодській ГЕС на початку березня, «згідно з графіком», різко спустили воду.
Міністр екології повідомив: аварійне скидання води провели за рішенням міжвідомчої комісії. Про це попереджали й Державне агентство рибного господарства.
За словами міністра, саме вони мали не допустити масової загибелі риби та провести попередню підготовку водойми до скиду води, зокрема, розбити лід криголамами.
Також голова Державного агентства водних ресурсів Василь Сташук зазначив, що раніше здійснили аварійне скидання води з цього водоймища за рішенням міжвідомчої комісії, до складу якої входить у тому числі й Держагентство рибного господарства.
Але масова гибель під кригою 16 мільйонів мальків унаслідок спуску води у водосховищі на три метри — це тільки початок екологічних проблем, внаслідок порушення природного гомеостазу (рівноваги).
Треба зазначити, що Кременчуцьке водосховище є найкрупнішим природнім нерестовищем всього дніпровського каскаду.
Тут водяться соми, лини, сріблясті карасі, білі амури. Водосховище входить у ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Сулинський» — з 1996 року він введений до природно-заповідного фонду України. Заказник — перлина Дніпровського каскаду водосховищ, займає 31 тисячу гектарів, і тут, за словами екологів, нереститься вся риба кременчуцького водосховища.
— Сулинський заказник — це рай для риби, птахів, тварин. Це найбільший за видовим складом флори й фауни водно-болотний заповідний комплекс Центральної України. Там гніздяться біла чапля, білохвостий орлан, качка, сірий гусак, лебеді. На островах живуть бобри, видри, єнотоподібні собаки, кабани, косулі, ондатри. Куточок недоторканої природи! — каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Він розповів, що Асоціація рибалок забила на сполох про можливу трагедію ще 4 березня, коли почали скидати воду. Також він заявив, що за його інформацією, щоб залагодити ситуацію і уникнути резонансу, уже почали спускати Київське водосховище, в його верхів'ях рівень води вчора упав на 1,2 м.
— Це — найрибніші місця! Минулого року ми великими зусиллями домоглися того, що влада виділила 1,4 млн. гривень на зарибнення! І для чого все це треба було робити, якщо тепер рибу вбивають? Якщо це не зупинити, то риба загине! — каже Олександр Чистяков.
На його думку, щоб запустити воду у водосховище, потрібно «вбити» або Канівське, або Київське водосховища, бо вона не візьметься нізвідки.
Цього не підтверджують представники державних органів, в тому числі — прокуратури, які працюють на Кременчуцькому водосховищі. Обіцяють розібратися, покарати винних, але ж головне — зробити уроки й не допускати більше такої халатності.
Віктор ДРОНИК, голова Державного комітету рибного господарства України:
— Питання не ставилося так, що ми будемо спускати воду на якомусь іншому водосховищі, для того, щоб вода надійшла в Кременчуцьке водосховище. Зараз ми тут із міністром екології, керівництвом Рибгоспу домовилися, що воду піднімаємо. Тому що той рівень, який є на сьогодні, — небезпечний для життя водних живих ресурсів. Водосховища — це водойми для підтримання гідрологічного режиму. Але рівень води вверху водосховища і внизу — різні, тому до цього питання потрібно підходити більш детально, комплексно й виділяти кошти на зариблення. Взагалі, цим питанням займається рибгосп. Але на даний момент, де є певна кількість загиблої риби — це ділянка природно-заповідного фонду. І роботи проводяться тільки з погодженням Мінекології.
Ми ініціювали цю роботу, залучили ЗМІ. Тому що торік і позаторік були глобальніші проблеми, порівняно з цією. Ми розуміємо, що зараз всі звинувачення ляжуть на нас, тому що комусь вигідно зробити нас крайніми, але ми цього не допустимо. Ми намагатимемося не допускати таких випадків взагалі. Треба, щоб на кожному водосховищі працювали державні підприємства — рибгоспи, які б організовували роботу. А зараз все це не працює, і маємо те, що маємо.
Сулинський ландшафтний заказник — найбільший за площею серед заказників Полтавської області. Він займає 4 тис. 78 га території Сулинської затоки й Кременчуцького водосховища в межах двох районів — Глобинського (околиці сіл Святилівка й Бровари) та Семенівського — поблизу сіл Погребняки й Горошине. Заснований у 1996 році. На території заказника представлені типові заплавні комплекси рослинності: болотяна, прибережно-водна й водна рослинність, справжні й засолені луги, заплавні ліси. На території заказника можна зустріти 249 видів тварин. Серед них 18 видів, занесених до Червоної книги України, 6 видів — до Європейського червоного списку, зустрічається 24 регіонально рідкісних видів. Багатий світ пернатих — їх тут 191 вид. Це 61,8% від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Район заказника знаходиться на Поліській міграційній дорозі багатьох видів птахів. Територія Сулинської затоки відіграє важливу роль як місце масового гніздування і зупинки птахів водно-болотяного комплексу під час міграцій. Тут розташовано дві колонії чапель. У зв'язку з цим проектується створення Сулинського екокоридору. Згідно з критеріями Рамсарської конвенції, Сулинська затока відповідає категоріям водно-болотяних угідь міжнародного значення. Серед найцікавіших представників тваринного царства зустрічаються норка європейська, яка охороняється Червоною книгою України, ондатра, лисиця звичайна, кабан тощо. На землях Сулинського заказника розташоване найбільше на водосховищі нерестовище й місце нагулу карасів, товстолобиків, коропів, щук, сазанів, лящів, синців, судаків. За оцінками екологів, це найкоштовніші водно-болотяні угіддя в Україні.
