шаржШироко відоме «цвітіння» водойм. Але не всі знають, що його причиною найчастіше є потрапляння «хімдобрив» у водойми. Результат очевидний: ставки та водосховища перетворюються на зелені смердючі калюжі, де вже не може жити ні більшість риб, ні інші вимогливі до якісної води організми. Загибель малих річок спричиняють і забруднені грунтові води.
Так, у Глобинському районі аналіз води в колодязях на подвір'ях селян показав перевищення нітратів в п'ятдесят - сто разів від допустимих норм, а вміст пестицидів у криничній воді то «дуже велика» таємниця.
Та все ж відомо, що кожен рік до району завозиться для використання - 200 (двісті) тон «дусту»: гербіцидів і ядохімікатів, які через воду попадають в борщ жителів…
Скільки їх - потічків, річечок, ставків, бродів, джерелець - умерло, звелося, пересохло, зникло, загинуло, ділося, пропало, відійшло, загубилося в часі й просторі, «перемололося» лихоліттям, переоралося, обміліло до нитки, словом, скільки їх щезло з лиця української землі. Як стверджує Степан Колесник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка: «Дивні речі творяться в державі протягом доброго десятиліття. Річка ніким не захищена. Вона нікому не належить. За неї нікого не питають. Поки народ не збагне, що «здорові ріки - здорова нація» - доти не сподіватися на добро в Україні.»
Осушення боліт для створення полів призвело до перетворення великих тереторій, які слугували домівкою численним видам риб, водоплавних птахів і болотних рослин, у малопродуктивні поля. Також болота виконували функції очищення забрудненої води, контролю паводків, сприяли розвитку мисливства, рибальства, туризму. На жаль сьогодні ми втрачаємо багатовічні ресурси під час розорювання земель.
Важливу роль у збереженні біорізноманіття відіграють ліси, лісосмуги, своєрідні «зелені кордони», а також водно-болотні угіддя. Порослі вересом невеличкі водойми сприяють розмноженню та роззселенню «братів наших менших». Побачивши неорану смужку землі уздовж польових доріг скажуть: «Поганий господар»? «Друг природи та хазяїн із мисленням на перспективу», - скажуть вчені та природоохоронці. Такі «дикі клаптики» навіть допомагають боротися зі шкідниками. Екологам добре відомо, що найстійкішим є те біологічне угрупування, яке складається з максимуму різноманітних видів. А тільки-но застосовується монокультура, як стають потрібні добрива та отрути… Вона сама по собі існувати не може, бо «моно» нестійка. Це добре знають землі Глобинщини, де завели моди на «моно» соняшник, ГМ-сою, буряк. Скажуть, а куди дивляться екологічні чиновники, чи посадовці з управління сільського господарства, не кажучи вже про «державницьких слуг» з інших структур?..
Коли створювали міністерство сільського господарства в його обов'язки входило два питання: землеустрій і землезахист. Коли В. Докучаєв, разом з В. Вернадським запропонували створити екологічну службу, їй пропонувалось відати двома питаннями: гумус і лісосмуги. А тепер з першого разу скажіть за що сьогодні в Глобинському районі відповідають мирські захребетники з названих структур?
Як на землі, як на душі, так і на тілі
Ст. 50 Конституції України визначає що кожний громадянин України має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Та треба визнати, що ця стаття, для жителів Глобинського району, є в великій мірі декларацією із-за масового недотримання та порушення прав на безпечне для життя та здоров'я довкілля. Хоч захищати довкілля, отримувати гроші за екологію, мають більше 10 (десяти) районних структур з великою кількістю держслужбовців. Зупинимося на деяких випадках неефективності праці районних держслужбовців та порушенню Законів України що стосуються екологічної безпеки.
1. У Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», та Законі України "Про забезпечення санітарного та епідемологічного благополуччя населення" вимагається посилений контроль господарської діяльності, провадження якої пов'язане з потенційною небезпекою для здоров'я людей.
Забезпечення населення питною водою як спосіб реалізації права на безпечне довкілля і збереження здоров'я населення Глобинщини є однією з пріоритетних проблем. Незважаючи на прийняту програму парламентом «Питна вода України» на 2006-20020 роки, яка спрямована на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення якісною питною водою, що є одним з важливих пріоритетів влади всіх рівнів. А тепер приклади. Вміст нітратів в колодязях на приватних подвір'ях в районі перевищує в 100 (сто) разів, це там де поруч поле лише один раз підживлювали, а чотири рази використовували гербіциди (два) і пестициди. Та чи робився аналіз на «кількість дусту» в воді - ні: дорого і далеко везти.
2. В інтернеті можна найти, що та фірма, що поставляла американцям отруту для нищення лісів В'єтнаму (раундап), в наш час стільки ж поставляє отрутохімікатів до України. А тепер запитайте у всіх десяти районних контор Глобинщини, скільки ядів було завезено до району в минулому році? (200 тонн концентрованих гербіцидів і ядохімікатів) Зроблять такі круглі очі, які вони роблять отримуючи «малесенькі премії». Чи згадайте коли державні органи району звернулись до суду з вимогою відшкодувати шкоду, заподіяну довкіллю та відновити стан довкілля… Чи застосовувалися в районі закони: «Про екологічну експертизу», та «Про екологічний аудит»… У пробитих в районі більш як тисячі свердловин вміст нітратів перевищує допустимі показники в 5-10 разів. Вже не кажучи про знищення лісосмуг, пониження гумусу в українських чорноземах, чи розораність захисних смуг річок і ставків.
Попране екологічне законодавство в районі, в тому числі щодо реалізації прав на безпечне довкілля не є підтримкою програми діяльності Кабінету Міністрів. Другими словами в угоду десятка трейдерів (спекулянтів), заради їх економічного інтересу держава (чиновники району) ставить під загрозу право великої кількості громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля. Дивлячись «правді в очі» треба сказати: 40% продуктів до столу українців завозиться із-за кордону. На решту «сервіровку столу» - більше 2/3 дає «дядько з огороду» у якого лише 4% орної землі, менше 1/3 дають латифундисти та фермери, у яких 80% орної землі, або 1/10 до українського столу дає агрокомплекс з «тучею чиновників», зате «дусту» майже 100%, що дало їм можливість витравити не лише зайців на полях Полтавщини, але і жайворонків над ними...
Треба сказати правду, в районі відсутній ефективний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо запобігання негативного впливу на довкілля - попереджувальний контроль або не здійснюється, або здійснюється на дуже низькому рівні. (100% сої вирощеної в районі - ГМодифікована.) Але часто навіть і після того, як було заподіяно шкоду довкіллю та екологічним правам громадян, районні целувальники сидять мовчки, тільки вилюжно розписуються за щомісячну зарплатню та премії за квартал. Хоч при цьому скажуть, що на екологію нема грошей, та екологічний стан на полях району - то не просто таємниця, а велика державна тайна.
Згадаємо для них ще один Закон України і Оргуську конвенцію.
В Законі України «Про охорону навколишнього середовища» в статтях 44, 45, 47 йдеться мова про «Збір за забруднення та погіршення природних ресурсів та навколишнього середовища» і про «Фонд охорони навколишнього природного середовища». То що ви ніколи не узнаєте яка сума потрапляє до «Фонду охорони природи» в районі це факт. Ні журналістські чи депутатські повноваження не допоможуть. Лише в Інтернеті можна найти висновки Колегії Рахункової палати, де вказано на неефективність політики в цій сфері за останні десять років, та неефективного використання грошей Фонду. Висновок Колегії РП свідчить, що в країні відсутній механізм здійснення державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Нехтують права громадськості володіти екологічною інформацією. Та все ж для волонтерів та активістів «зеленого руху» в районі, поінформуємо про їх право на доступ до екологічної інформації.
В 1999 році Україна ратифікувала Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція). Згідно Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», та Положення про порядок надання екологічної інформації хотілось би знати:
- Кількість ядохімікатів, що вноситься щорічно на поля Глобинщини
- Кількість нітратів в водоймах і колодязях району?
- Кількість пестицидів (дусту) яку містить питна вода, а так же їх вміст в ставках району.
- Чому в районі не виконуються Земельний Кодекс, Водний Кодекс України щодо ширини захисних смуг водойм і малих річок?
- Яку кількість гектарів в районі займають ГМ-рослини?
- Яка була наповнюваність Фонду охорони природного середовища в минулому році і його використання.
Згідно вимог п.3 Порядку сприяння проведеню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.1.2008 року № 976, Глобинський осередок ВК оборони прав людини робить запит до МОЗУ щодо проведення громадської експертизи.
