Як пирятинці мера обирали

Книга, журнал, газета – це мудрість. Читайте, якщо є здоров’я, час і витримка. Не забувайте, що було у вас у житті і мрійте про гарне майбутнє. Я згадую і батька, і матір, і рідних, і близьких – все, що відбувалося у моєму житті, і думаю про те, що відбувається у житті мого народу нині.
Років сім тому члени партії Конгресу Українських Націоналістів (КУН) зібралися на вулиці Пушкіна біля красивого дуба-велетня. Говорили мирно і спокійно. Раптом під’їхав велосипедист. Це був майбутній голова Пирятинської міської ради. Він сказав: “Ви мене підтримайте на виборах міського голови”.
Майбутній голова став ходити по домівках членів КУН і став просити підтримати його на виборах. Але деякі члени КУН його запитали: «А пам’ятники будеш зносити?» (зверталися до нього на “ти”, оскільки він ще не був головою).
У відповідь чули: «Звичайно, буду».
Деякі члени КУН уже відійшли у вічність, а деякі й понині це все пам’ятають.
Нині постає питання про перейменування вулиць м. Пирятин. Вже не майбутній, а сучасний голова м. Пирятин мовчить. Забув, що він обіцяв. Сучасний міський голова красиво і вірно говорить про державний синьо-жовтий прапор України, а сам піднімає на будинку міської ради прапор неіснуючої держави. Це - злочин проти незалежної України. А хіба це один злочин голови міської ради?..
Радив би йому прочитати відомий твір І. Котляревського «Наталка Полтавка», де другорядний герой цього твору Виборний, крім жартівливих пісень, сказав такі слова: «Брехати від Бога – гріх, а від людей – совість».

Логін:
Пароль:
запам'ятати