Кожна людина — унікальна, а тому хобі у кожного своєрідне. Для одних — це справа всього життя, для інших — спосіб відвести душу, треті ж намагаються виразити свою індивідуальність.
Перша дівчина, яку я зустріла, шокувала мене. Вона... збирає посмішки! Спочатку я здивувалася, але потім все стало на свої місця. На роботі Маша — терапевт, а у вільний час — фотограф! Вона знімає на плівку усміхнених людей і робить неперевершені колажі. А потім роздруковує та прикрашає ними стіни своєї кімнати.
— Ой, ти б знала, скільки щирих посмішок я вже зібрала! Це мій секрет гарного настрою! — ділиться зі мною Маша.
Гадаю, я б залюбки прийшла на виставку зроблених нею фотокарток.
Через десять хвилин на шляху знову трапляється дівчина. Питаємо про хоббі.
— Не повіриш, але я записую сни — знайомих, друзів, і, звісно ж, свої!
Дівчина розповіла, що іноді сни бувають настільки неймовірними та так дивують, що обов’язково хочеться їх запам’ятати. А іноді сняться воістину геніальні речі. Дівчина хоче у майбутньому написати книгу, бо ж підґрунтя уже є — то сни.
Потім дивувала мене молода сімейна пара. Їх «пунктик» — куштувати кожен екзотичний фрукт, про який дізнаються, і заносить свої враження та фотографії в спеціальний альбом:
— Наш збірник налічує понад п’ятдесят видів фруктів, серед них інжир, гуава, канталупа, карамбола, кудрет нари, кумкват, лічі, мангостин, маракуйя, рамбутан, тамарилло.
А ще пара поділилася зі мною своїми планами на майбутнє. Вони хочуть об’їздити весь світ — від островів Пхі-Пхі до Сибіру, від дощового Лондону до казкового Стокгольму. Ці пригоди пара перетворить на хобі, але до Полтави — рідної і затишної, — повернеться обов’язково.
Хлопці не дуже ділилися своїми захопленнями, а лише посміхалися. Та я ж знала, що колекціонують вони щось таке, щоб на старість літ згадати, як молодість пройшла. Припускаю, що то кухлі пива, флаєра у нічні клуби чи жіночі трусики. =)
Усі хобі, про які я дізналася за день, дивували мене більше чи менше. Однакових не було зовсім, тож повсякденності полтавці гучно сказали «НІ»!
Я дуже радію цьому, і можу сміливо сказати — ті, хто має хобі — справжні життєлюби! Вони знають, навіщо живуть, радіють кожному дню і цінують кожну секунду — прожиту і ту, яку ще проживуть.
