Цього разу в уміло закинуті сіті кохання потрапив 50-річний удівець. Понад рік чоловік не міг прийти до тями після втрати найдорожчої людини, яка була його надійним дороговказом у житті, бо сам мав досить поступливий характер.
Вони з дружиною давно намагалися продати свій великий двоповерховий будинок у місті, але покупець усе не траплявся. А потім стало не до того, бо жінка захворіла й раптово померла. Віктор залишився один на один із бідою.
Та насущні проблеми давали про себе знати: будинок потребував утримання, а город біля нього – жіночих рук. Тож і виставив дім знову на продаж.
А невдовзі познайомився з розлученою жінкою з двома дітьми, яка заходилася активно відігрівати його душу, особливо спиртними напоями. Згодом Наталка перебралася до Віктора. А щоб не відчувати себе коханкою, як вона говорила, легко підбила вдівця зареєструвати з нею шлюб. Швидко, як у казці, знайшлися й покупці на дім. Продавши великий, новоспечені молодята купили собі менший.
Аналізуючи зараз ситуацію, в якій опинився, Віктор до цього часу не розуміє, як так сталося, що він дав себе ошукати. Не порадився ні з рідними, ні з єдиною донькою, яка мешкала з родиною в іншому місті й не мала власного житла. Як зуміла спритна жінка обкрутити його так, що він згодився оформити на неї половину купленого будинку? Тепер пригадує, що вона частенько пригощала його алкогольними напоями, а може, й не тільки, бо жив, мов у напівсні.
А коли нерухомість була оформлена, як слід, а кращі меблі та кухонне начиння перекочувало з Вікторового двоповерхового дому до Наталчиної міської квартири, бо не поміщалося в придбаному будинку, жінка розкрила свою справжню суть і яку мету переслідувала своїм заміжжям.
Щоб мати причину для розлучення з Віктором, який уже став їй непотрібним, вона в тепер уже їхньому домі зрадила йому зі своїм знайомим, якого навмисне запросила мовби щось полагодити на кухні. Розрахунок був простий: яким би «лопухом» не був Віктор, та носити роги на голові не захоче.
І свого добилася. Зчинилася сварка, після якої Наталка подала на розлучення. Її коротке заміжжя тривало 5 місяців, але Вікторові цей необдуманий крок та бажання відігріти душу біля іншої жінки після смерті коханої дружини коштувало дуже дорого. Від пережитого стресу, коли він опам’ятався й зрозумів, що накоїв, у нього стався інсульт, а згодом причепилася ще одна підступна хвороба – цукровий діабет. Так чоловік ще працездатного віку перетворився на інваліда.
Але над ним висить ще й матеріальне покарання за довірливість. Наталка не збирається відмовлятися від своєї частини будинку. Вона змушує Віктора продати дім і розділити гроші пополам, а це приблизно 20 тисяч доларів.
Коли сусідка зауважила їй, що так робити не можна, треба пам’ятати про Бога, то у відповідь почула: «А це не перший «лох», якого я надурила».
Тож стережіться, чоловіки, шлюбна аферистка свій промисел не завершила, а підшукує нову жертву. Прикро, але кримінальний кодекс України їй дозволяє це робити, а моральних такі люди не дотримуються.
