На жаль, у нашому світі поруч із добром та радістю вистачає місця для жорстокості та насильству. Насильству дорослих над дітьми, жорстокості одних дітей по відношенню до інших… Змінити наш світ і зробити його лише добрим за один день не вдасться нікому, але можна принаймні спробувати зменшити число зла. Навіть, таким, здавалося б смішним способом, як дитячі малюнки на асфальті. У Новосанжарському НВК конкурс таких малюнків проводять щороку і до участі у ньому запрошують усіх учнів молодших класів.
Нинішній рік не став винятком. Новосанжарський НВК із радістю долучився до міжнародної акції «Синя стрічка квітня». У навчально-виховному комплексі пройшов тиждень під назвою «Світ без насильства». У його рамках учні 9–10 класів писали колективні твори-роздуми, учні 7–9 — малювали плакати, а 5–6 — малюнки на папері, присвячені боротьбі із насильством. І, нарешті, найменші школярі — учні 2–4 класів — малювали світ без насильства просто на асфальті у дворі школи.
Спостерігати за тим, як вони малюють, було дуже цікаво. Кожен клас будь що прагнув намалювати краще, ніж це виходить у сусідів. При цьому школярі зовсім по-дорослому бурчали і на однокласників, і на конкурентів.
— Дивись — ти вже за рамки вилізла!
— А де мені дівчинку малювати? Чи буде самий хлопчик із її косою у руці, а дівчинки не буде?!
— А у нас краще виходить!
— А зате ми втрьох, а вас багато!
За такими перепалками та суперечками малювання таки просувалося. І за деякий час можна було вже оцінювати роботи школяриків. Одні надто не ускладнювали свої роботи і просто зображували сонце, квіти і маму із донькою, які широко усміхалися. На такий малюнок глянеш — і одразу зрозумієш, що у такому світі не може бути насильства. На іншому витворі крейдяного мистецтва все було складніше. Там у повітрі летіли і птах, і літак, і повітряна куля. Підпис збоку нагадував: «Не заважай польоту іншого!». Все вірно. Летиш сам — не заважай летіти іншому, неба вистачить на всіх. І хоч художня складова малюнка залишала бажати кращого, це компенсувалось глибиною задумки. Це відзначили, оглядаючи роботи, і організатори конкурсу — соціальний педагог Світалана Дашівська та шкільний психолог Ірина Дерев’янко. А от директор Новосанжарського НВК Микола Решетило визначити якусь з робіт не зважився.
— Вони усі по-своєму гарні, — сказав Микола Іванович, — і дітки над кожною старанно працювали, тому відзначення достойні усі.
Після того, як кожну роботу оглянули та оцінили, усіх юних авторів сфотографували біля їхньої творчості на асфальті. Школярі побігли на уроки, а ми іще трохи поспілкувалися із представниками психологічної служби школи. Вони і розповіли, що у рамках проведення тижня без насильства у 8–10 класах було проведене так зване діагностування агресивності. Цифри, які вдалося отримати після його проведення, є якщо не критичними, то принаймні тривожними.
— За результатами діагностування, близько 30 % опитаних школярів схильні до фізичної агресії, ще 30 % — до агресії вербальної (тобто словесної), — розповідає Світлана Дашівська. — Близько 60 % учнів мають схильність до образ, така сама кількість дітей схильні до негативізму. І лише 20 % опитаних нами учнів здатні відчувати провину.
Для того, щоб суттєво змінити ці відсоткові показники, педагогам треба не один рік працювати із дітьми у школі, а батькам займатися їх вихованням вдома. Але для того, щоб ці діти вже сьогодні стали хоч трохи кращими та добрішими, потрібно зовсім небагато — вивести їх на подвір’я школи та показати їм милі та смішні малюнки менших школяриків.
