Переможцю мав дістатися не лише красивий і почесний кубок, але і чимала торбинка футбольних м’ячів від головного спонсора змагань. А ним виступив депутат Верховної Ради України Олексій Лелюк. Ще перед початком турніру його представник, депутат обласної ради Григорій Перерва, вручив капітанам усіх шістнадцяти команд по одному новенькому м’ячу. Тим командам, які пройдуть далі по турнірній дистанції, пообіцяли подарувати ще кілька м’ячів. Так що стимул у хлопців був подвійний – і виграти у суперників, і розжитися сучасними і недешевими м’ячами.
Турнір тривав близько п’яти годин. Двічі починався і вщухав ливень. А на чотирьох майданчиках у цей час забивали і пропускали голи, призначали і забивали пенальті, хапалися за голови і радісно скидали руки догори. Одним словом на стадіоні був справжній футбол. Нарешті, після кількох годин поєдинків, визначилися учасники фінальних матчів. За право стати переможцем мали поборотися шкільні команди з Малого Кобелячка, Великого Кобелячка та Сухої Маячки.
Футболісти із Сухої Маячки грали досить непогано. І м’яч тримали, і атаки організовували небезпечні. Не могли лише забити. А це у футболі, як не крути, — найголовніше. Тому-то сухомаячківці і поступилися обом своїм суперникам з однаковим рахунком — 1:0. Після цих ігор стало зрозуміло, що доля кубку вирішиться у очній зустрічі між Малим та Великим Кобелячком. Першими забили футболісти Малокобелячківської школи. Але втримати переможний рахунок не змогли. Безумовний лідер команди з Великого Кобелячка Олександр Нечитайло рахунок зрівняв — 1:1. А за кілька хвилин його партнер приніс команді заслужену перемогу — 2:1.
Після закінчення турніру Григорій Перерва вручив грамоти кращим гравцям та командам, а також роздав решту яскраво-салатових м’ячів. Хлопцям із Великого Кобелячка, як переможцям, дісталося найбільше, тому слід прогнозувати, що на Великому тепер футбол розвиватиметься вдвічі швидше. Із такими-то м’ячами — напевно!
