Отже, прийшла пора виходити з декретної відпустки. Ідеальна ситуація — за жінкою збереглося робоче місце, і вона впевнена, що виходить на роботу, знайому до тонкощів, тому з першого ж дня прекрасно з нею впорається. Чи це так?
Моя добра приятелька до декретної відпустки працювала оператором розрахункового відділу. Відмінний фахівець, клієнти на неї ніколи не скаржилися. Працювала швидко, могла замінити будь-кого з операторів. Начальник зрадів, що вона виходить на роботу на рік раніше.
Але проблеми почалися в перший же день — за два роки її відсутності багато що помінялося, тому будь-яка помилка, що була допущена в роботі, відразу кидалася в очі. І, як наслідок, посипалися скарги на роботу — то помилка в звітах, то неправильна робота з клієнтами. Ситуація не з приємних. Через тиждень мук на її місце посадили іншу людину. А їй довелося вчитися, освоювати нове в роботі, знайомитися зі змінами в документації. І за два тижні робота пішла! Це — ідеальний варіант!
Проте ситуація може бути прямо протилежною. Що робити в цьому випадку? Напевно, на місце жінки, що пішла в декрет, уже взяли працівника, який устиг за два-три роки досягти певних успіхів, влитися в колектив і сподобатися начальнику. На тлі його людина, що за період декретної відпустки понизила свій професійний рівень, виглядає невигідно в очах начальства. Щоб не почувати себе зовсім відсталою, в період декретної відпустки не замикайтеся вдома, як равлик у раковині. Тримайте зв’язок з роботою, з’являйтеся на ній, спілкуйтеся з колегами. Якщо вже близький час виходу з декрету, попросіть бабусь трохи побути з дитиною, щоб ви могли підготуватися — вивчити нову програму, познайомитися з новим стилем роботи, поговорити з начальством і дізнатися його вимоги. Загалом, треба підготуватися до роботи, щоб у перший же день виконувати свої обов’язки на всі 100 %. Звичайно, це не зовсім правильно, але час зараз такий, що доводиться йти на певні жертви, щоб утриматися на плаву.
І ще одна порада — дітки хворіють, тому, якщо матеріальне питання не принципове, деякий час краще попрацювати неповний робочий день. І вам спокійніше, і лікарняних менше. Якщо не виходить — не хвилюйтесь, маленькі діти були у всіх, і у начальника теж. Вас обов’язково зрозуміють!
