Як не дивно, а про розширення меж Нових Санжар говорили не в самому селищі, а на території одного з найближчих сусідів — у Зачепилівці. Сталося це на позачерговій сесії місцевої сільської ради. На самому її початку сільський голова Зачепилівки Михайло Заріцький пояснив причини появи такої ініціативи.
— Ні для кого не секрет, що територіальна реформа — це лише питання часу. І не дай, Боже, щоб ми залишилися без райцентру! Уявіть, що районний центр буде у Кобеляках чи у Полтаві! Ніхто тебе там не знає та й не чекає із твоїми проблемами! А якщо ми приєднаємо до Нових Санжар три сільські ради — Зачепилівську, Лелюхівську та Клюсівську — то ми збільшимо шанси залишити райцентр у нашому селищі, — переконано заявив Михайло Заріцький.
Далі сільський голова повідомив, що із цим питанням уже був на прийомі у губернатора Олександра Удовіченка. Той ініціативу схвалив і порадив починати знизу. Адже об’єднати населені пункти зовсім непросто. На це піде мінімум 2–3 роки. Першим кроком є створення ініціативної групи, потім буде збір підписів у мешканців сільської ради. І вже десь за рік, можливо, буде проведено місцевий референдум, за підсумками якого можна буде об’єднувати населені пункти в один. Вислухавши сільського голову, зачепилівські депутати проголосували за таку пропозицію, а також за склад ініціативної групи, яка буде займатися питанням об’єднання у Зачепилівці. Потім надали слово гостям.
Заступник голови селищної ради Валентин Івашина цілком підтримав пропозицію сусідів.
— Це об’єднання підказує нам саме життя, — сказав Валентин Миколайович, — І селищний голова, і я — ми обидва підтримуємо цю ідею.
Коли ми пізніше зустрілись із мером Нових Санжар, він підтвердив слова свого заступника.
— Це правильно, що зачепиляни підняли таке питання. І ми їх у цьому підтримуємо. Ідею об’єднання я висловлював іще тоді, коли перший раз ішов на посаду селищного голови, — нагадав Андрій Река.
За об’єднання виступив і Клюсівський сільський голова Григорій Твердохліб.
— Наша сільська рада, як і ваша, дотаційна. Перспектив у нас майже ніяких. Турбаза не працює, «Зміна» не працює, «Фонтан» віддали в оренду церкві. Тому ми цілком підтримуємо вашу пропозицію і вслід за вами створимо і у себе таку ініціативну групу, — пообіцяв він.
— Гуртом і батька легше бити, — пригадав давню мудрість Володимир Борт, — і ви всі тут правильно говорите. Але ж ви розумієте, що тоді, коли почнеться реформа, все буде вираховуватися за формульним розрахунком. Щодо майбутнього більшості сільських рад, то тут уже сьогодні все зрозуміло. Скоріш за все. лишаться лише крупні центри: Нові Санжари, Малий Кобелячок, Старі Санжари, Руденківка, Маячка, Нехвороща, Мала Перещепина. Менші сільські ради увійдуть до їх складу. Щодо об’єднання ваших сіл у складі Нових Санжар, то тут вже є приклад Комсомольська. Там нинішні мікрорайони — це колишні села, приєднані до міста.
— А скільки простим жителям стоятиме статус жителя містечка? — запитала одна з депутатів.
— Ну хіба що відобразиться у тарифі на електроенергію, — відповів Михайло Заріцький, — переоформлювати папери на землю чи будинки ви не будете. Просто поставите нову печатку — і все.
— А як же медпункт і школа? Ми що — залишимося без них? — поцікавилася інша жінка з залу.
— Уся інфраструктура залишиться, — пояснив інший представник влади — заступник голови районної ради Микола Перерва. — Не стане лише органу державної влади — тобто сільської ради.
Як уже було зазначено вище, сільські депутати своїм голосуванням рішення щодо об’єднання підтримали. Яким воно буде насправді — чи то «знизу», чи то «згори» — цього поки що не знає ніхто. Але у тому, що воно таки буде, сумніватися не доводиться.
