Тому, не чекаючи сесії, Наталія Гомля вирішила зустрітися із журналістом «ЕХО» та розповісти про своє бачення ходу виконання цієї Програми та проблем, які виникли під час її реалізації.
— Не подумайте, що я хочу перед кимось виправдатись або відчуваю за собою якусь провину, — пояснила під час бесіди із журналістом керівник управління праці. — Але мені хотілося б, щоб це прочитали люди і змогли зробити свої, неоднобокі висновки.
Отже, районна «Програма соціального захисту інвалідів, ветеранів, пенсіонерів всіх рівнів… на період до 2011 року» була погоджена колишнім головою райдержадміністрації Миколою Долиною ще 7 березня 2008 року. 28 квітня 2008 року Програму затвердила чергова сесія районної ради. Так як Програма була районною, то до неї розробили і план фінансування з районного бюджету на той-таки період до 2011 року. А ось далі почалися проблеми. Тому що районна рада коштів на виконання Програми фактично не виділяла. Згідно тому ж плану, наданому журналістові Наталією Гомлею за два роки фінансування — у розмірі 4 тисяч гривень (по 2 тисячі у 2008 та 2009 роках) — надійшло лише президії ради районної організації ветеранів. На них голова ради ветеранів Микола Панченко зміг виписати періодичну пресу, купити канцтоварів та квітів на Державні свята. Навпроти інших пунктів плану фінансування стоять малоприємні записи «кошти не виділялись».
— Тепер вони ставлять це питання на розгляд сесії і хочуть з мене спитати за виконання Програми, яка не фінансувалася!, — пояснює Наталія Гомля. — Але ж я переконана, що вони знову влаштують навколо цього питання таку атмосферу, що мене просто ніхто не захоче слухати. Так було з начальником міліції Валерієм Джежелим, який підготував на сесію детальний звіт, але його і слухати ніхто не став! Так само хочуть вчинити і зі мною — розглянути питання, зробити мене винною у неналежному виконанні Програми і заявити про невідповідність займаній посаді. А все тому, що після того, як я не дозволила районній раді від’єднати від управління праці територіальний центр, мені оголосили війну. Я змушена була відстоювати правду в суді і мені це вдалося. Але тепер починається чергова спроба мене прибрати.
Сама Наталія Гомля переконана, що реалізація пунктів Програми, виконавцем яких є УПСЗН, проходить цілком нормально.
— Ми вирішуємо питання, які лежать у межах нашої компетенції. Обробляємо великий обсяг статистичної інформації, поповнюємо існуючу базу даних, постійно співпрацюємо із іншими підрозділами РДА та установами, задіяними у виконанні Програми, — пояснює Наталія Григорівна. — Але ми не можемо виконувати ті заходи Програми, які потребують додаткового фінансування. Наприклад, ми не змогли забезпечити фінансову підтримку районної громадської організації інвалідів «Клото», тому що сесія районної ради не виділила на це коштів.
І, найголовніше, Наталія Гомля переконана — на черговій сесії із вищезазначеного питання має доповідати не вона, а голова райдержадміністрації чи хтось із його заступників.
— Програма є районною, її виконання забезпечують півтора десятка установ та організацій, а доповідати за усіх чомусь повинна я!, — дивується моя співрозмовниця. — Я можу відповісти за роботу управління праці. Але слухати хочуть чомусь тільки мене. Ну ви розумієте — чому? Щоб продовжити цькування і тиск на мене, якщо не фізичний, то моральний.
Незважаючи на такі побоювання, Наталія Гомля запевняє, що на сесію обов’язково з’явиться і перед депутатами виступить Що ж, лишається дочекатися сесії районної ради від 17 грудня та послухати обговорення питання під номером 5. Про те, як сприймуть звіт начальника УПСЗН районні депутати, ми обов’язково напишемо. Як, зрештою, і про всю сесію.