— Юрію Васильовичу, що це за проект - «Прозора Україна», і чим він може бути корисним для Кременчука?
— Програма «Прозора Україна» має на меті підвищення ефективності роботи місцевих органів влади, професіоналізації роботи виконкомів, впровадження нової організаційної культури. Програма була апробована у Польщі під назвою «Прозора Польща», у результаті нашим сусідам вдалося створити ефективне та некорумповане місцеве самоврядування, яке поляки називають «добрим самоврядуванням», або «вдалим управлінням». Його основні засади: максимальна прозорість влади, відсутність корупції, широке залучення громадськості до процесу підготовки та реалізації рішень, передбачуваність та фаховість у діях місцевої влади, її звітність перед виборцями.
У Польщі наша група побувала в чотирьох містах, зустрічалася з мерами, депутатами та посадовцями місцевого самоврядування, представниками неурядових організацій, журналістами. Ми переконалися, що європейських стандартів умісцевому управлінні можна досягти досить швидко, якщо наполегливо рухатися в цьому напрямку.
— Польща – член Європейського Союзу, країна, яка досягла значних успіхів у реформуванні економіки та трасформації суспільства. Чи реально в нашій країні подолати ту ж корупцію, що є однією з головних умов «доброго самоврядування» по-європейськи?
— Звичайно, ситуація в Україні значно відрізняється від тієї, що була у Польщі. I все ж. Мене вразила розповідь бургомістра м.Голєньов Роберта.
Круповича про те, що 20 років він разом з членами польських неурядових організацій побував у Швеції, де вивчав роботу місцевих органів влади та принципи «вдалого управління». Тоді полякам також не вірилося, що всього цього можна досягти. I от пан Крупович обраний мером міста, і розповідає про шлях до «доброго самоврядування» українцям. При цьому бургомістр впевнено зазначає, що за деякий час і до України будуть їхати делегації з сусідніх країн за вивченням досвіду впровадження програми «Прозора Україна».
Що ця програма дала Польщі? У цій країні будь-який громадянин може зайти на веб-сайт мерії та відслідкувати, як влада реагує на його звернення, питання, пропозицію, хто і що має зробити та в який термін. Дії влади абсолютно прозорі та зрозумілі для кожного громадянина. Створено єдиний реєстр адміністративних послуг. Усі довідки та погодження, які надає влада, можна отримати в «єдиному вікні». У м. Камень Поморський нам демонстрували інформаційні матеріали, підготовлені мерією, де в максимально доступній формі пояснюється, як формується бюджет міста, та на що витрачаються кошти.
Ці матеріали розповсюджують серед мешканців, а у відповідь отримують пропозиції, як можна ефективніше наповнювати та використовувати міський бюджет. Влада реально зацікавлена у тому, щоб мешканці розуміли весь механізм самоврядування та активно брали в ньому участь.
— З прозорістю зрозуміло. А от як полякам вдалося подолати корупцію в місцевих органах влади?
— Боротьба з корупцією – це, безумовно, загальнодержавна програма. Але на місцевому рівні також можна зробити свій внесок в її виконання. Наприклад, у Польщі на регіональному рівні створено Бюро протидії корупції. Будь-яка людина може зателефонувати до установи, навіть анонімно, і повідомити про випадки корупції. За всіма сигналами проводять ретельні перевірки та вживають заходів, щоб запобігти корупційним проявам.
Крім того, законодавством Польщі дозволяється провокація хабара. Цей метод досить ефективно використовують у пошуку посадовців, які потенційно можуть бути корупціонерами. Як результат, випадків корупції в органах місцевого самоврядування в країні практично не трапляється. Звичайно, робота чиновників у Польщі оплачується достатньо високо. Так, середня заробітна плата працівника мерії становить близько 3 тис. злотих, або 7-8 тис. грн. Це при тому, що ціни там у більшості не відрізняються від наших.
— У Польщі дуже розвинутий так званий «третій сектор» і досить впливові громадські організації. Чим вирізняється взаємодія місцевої влади та громадських організацій у Польщі?
— Широке залучення громадськості – один із основних принципів «вдалого самоврядування». Неурядові організації Польщі дійсно дуже потужні, впливові та самодостатні. Влада, і не тільки місцева, не ухвалює жодного важливого рішення без проведення консультацій з громадськістю. В меріях створено спеціальні відділи для роботи з неурядовими організаціями, які надають їм допомогу в оренді приміщень, навчанні, організують взаємодію з владними органами.
Більше того, розвиток місцевого самоврядування в Польщі спрямований на те, щоб передавати частину владних повноважень від органів місцевого самоврядування неурядовим організаціям. Перш за все, це соціальні питання: робота з сім’ями, дітьми, інвалідами, допомога малозабезпеченим тощо.
Діяльність громадських організацій фінансується з різних джерел. Це і бюджетні кошти, які розподіляються шляхом проведення конкурсів, різних проектів, і кошти ЄС, і пожертвування громадян. До речі, у Польщі кожний платник податків має право перераховувати 1% від суми свого податку тій неурядовій організації, роботу якої він вважає важливою.
Хочу навести цифри, які нам називали. Міський бюджет невеликого польського містечка Голєньов (30 тис. мешканців) складає 100 млн злотих. У місті активно працюють 75 громадських організацій. Вони отримують на свою роботу з різних джерел близько 1,1 млн злотих (3 млн грн). Є в Польщі неурядова організація, яка займається проблемами дітей. Так от, її бюджет минулого року перевищував 67 млн злотих. I все за рахунок пожертвувань громадян. До речі, половина міських депутатів Голєньова є членами різних громадських організацій.
— Передбачуваність у діях влади. Про це мріють багато українців, особливо ті, хто займається бізнесом. Який польський досвід може бути цікавий у цьому плані для наших громадян?
— Поляки заздалегідь знають що, коли і як буде проводитися владою. Регуляторні акти, нове будівництво, інвестиційні проекти – все це відоме всім зацікавленим особам. Крім того, вони мають реальну можливість впливати на формування планів, програм, отримати звіт про діяльність владного органу.
Ще один важливий принцип – фаховість у роботі влади. Особисто мене вразило те, що заступником бургомістра м. Камень Поморський працює чоловік, який раніше довгий час був головою міста. Він розповів нам про те, що новий мер виявився більш енергійним, інноваційним, цим і був обумовлений вибір мешканців міста. Але новообраний мер запросив свого попередника працювати заступником міського голови, адже досвід і фаховість дуже потрібні у місцевому самоврядуванні. От вам і послідовність та передбачуваність у діях влади. Особисто мені невідомі приклади, коли в Україні новий мер запросив би у свою команду колишнього суперника на виборах.
— Які плани щодо реалізації програми «Прозора Україна»?
— В Україна розпочинається I-й етап реалізації цього проекту. Наша поїздка була елементом «творчої майстерні» по розробці конкретного плану реалізації цієї програми в Україні. У листопаді на всеукраїнській конференції такий план буде затверджено. Попередньо до участі в проекті планується залучити 25 міст з різних регіонів України. Фінансування програми передбачено в розмірі 900 тис. євро на реалізацію заходів та додатково 360 тис. євро на адміністрування самої програми. Ці кошти надасть уряд Польщі та структури ЄС.
— Чи може Кременчук потрапити до числа 25 міст, де буде реалізований проект «доброго самоврядування»?
— Це залежить від нас. Головний принцип реалізації програми в конкретному місті – готовність місцевої влади співпрацювати та бажання досягти принципів «вдалого самоврядування». У Кременчуці молодий та енергійний мер, який підібрав собі відповідну команду, і, гадаю, він може бути зацікавлений у впровадженні цього проекту.
Місяць тому я виступав на сесії міської ради з депутатським запитом щодо початку реалізації в Кременчуці програми «Прозора Україна». Розпочати роботу можна було б зі створення Єдиного адміністративно-довідкового центру міськвиконкому, або «Прозорого офісу». За досвідом Польщі в такому центрі можна проводити прийом, консультувати громадян та надавати всі адміністративні послуги за принципом «єдиного вікна». Для городян це було б зручно – не треба оббивати пороги різних держустанов.
Тоді на сесії я пропонував міському голові створити робочу групу для вивчення досвіду роботи Єдиного адміністративно-довідкового центру в інших містах України та підготовки плану зі створення такого центру в нашому місті. Міська рада підтримала мій запит. А нещодавно я отримав письмову відповідь від мера міста Олега Бабаєва. У ній йдеться про те, що міська влада, дослівно, «вбачає за необхідне створити в місті «універсам послуг». Далі мер повідомляє, що відповідну роботу вже розпочато і наразі узгоджується питання розташування «універсаму послуг» та вирішуються деякі організаційні та юридичні питання.
Отже, необхідність впровадження європейського досвіду у сфері місцевого самоврядування в Кременчуці підтримує не тільки громада, а й міська влада. Сподіваюсь, за допомогою програми «Прозора Україна» всі ці питання можна буде вирішити швидше та ефективніше.
