І ось, майже із півторагодинним запізненням, ми почули гуркіт мотоциклів ще за кілометр. По дорозі їхав чорний «Кадилак Escalade» із номерним знаком «Богатир», а за ним 5 байків.
Зустрічав гостей начальник управління ДПтСУ в Полтавській області генерал-майор внутрішньої служби Микола Ісаєв. Привітавши на Полтавській землі та потиснувши однин одному руку всі зайшли на КПП установи. Їхні обличчя були збентежені та зніяковілі. Ми одразу запідозрили, що ці люди не так часто бувають у таких місцях.
Зайшовши на територію установи, Василя Вірастюка, відомого українського актора та кінорежисера Олеся Саніна, Ашота Арушанова та їхніх друзів вже чекали журналісти із різними запитаннями. Головним було, звичайно ж, «чому ви приїхали саме у колонію?»
«Кожні нові люди тут - це уже нова подія. Тому хочеться внести якийсь позитив в їхнє буденне і нелегке життя...» - сказав Василь Вірастюк.
Журналістка з місцевого телеканалу поцікавилася чи часто вони бувають з візитами у колоніях. На що силач відповів : «Буквально вчора був у колонії у Прилуках для підлітків. Враження склалося не таке уже і страшне. Коли заходив туди сподівався побачити щось гірше. Хлопці ходять в школу, здобувають професію...»
Микола Ісаєв у інтерв'ю зазначив, що «зустрічі з такими великими людьми як Василь Вірастюк це подія. Адже наші діти у школах, дитячих садках не завжди мають такої можливості. Це значить, що працює адміністрація, бо люба зустріч із знаменитостями і просто трудівниками несе тільки позитив для засуджених. Адміністрація не зацікавлена, щоб ті, хто відбуває покарання почували себе тут погано, а навпаки, навіть у місцях позбавлення волі засуджений відчував себе людиною.»
Після спілкування з пресою всі зайшли до клубу установи, де вже чекали майже 500 засуджених. Зустрічали українського велетня бурхливими оплесками.
Засудженим Василь Вірастюк розповів, що організатором цієї зустрічі був Ашот Арушанов, один з найвідоміших байкерів і мандрівників України. За національністю він вірмен, але довгий час живе в Україні та вивчає українську мову і спілкується нею. Ашот є головний організатором міжнародного мотофестивалю «Тарасова гора».
Василь Вірастюк у своєму виступі сказав, що «ця зустріч це подія, це позитив який ви маєте взяти із нашої зустрічі. Чому ми сьогодні тут і чому такою компанією? Нас усіх об'єднує любов до руху, до байків, до мотоциклів. Тут присутні хлопці із Києва, Дніпропетровська. Ми приїхали розповісти про інше життя...»
Спочатку розмовляли лише гості, але пройшло зовсім трохи часу і розмова перетворилася на діалог. Однин із засуджених задав запитання: «А у Вас є байк?»
Вірастюк: «У мене є байк, я третій рік катаюсь. Зараз у мене «Сузукі» з об'ємом двигуна 1,8 літра. У цьому році у мене, Ашота і ще 6 наших друзів з'явилась така ідея - за 10 днів проїхати 25 обласних центрів України. Бо в Україні є така біда і проблема - це неповага автомобілістів до двухколісного транспорту і ми поставили перед собою таку мету і здійснили її...»
Про цю подорож було продемонстровано відеоролик під назвою «Байкрай». Загалом про свої подорожі Ашот із друзями продемонстрували 3 ролика де головними героями були байк, вітер і свобода руху.
«Вперед богатирі, країни-матері. Піддубним хрещені ми на Полтавщині. Тільки, тільки Ви, тільки, тільки ми...» - такими словами пісні у виконанні Василя Вірастюка завершилася зустріч байкерів із засудженими.
Ця зустріч була особливою тому, що байкери відомі своєю любов'ю до свободи і прийшли вони до людей, які її не мають. Своїми піснями, відеофільмами про мандрівки світом, відчуттям руху і зустрічного вітру вони намагалися донести присутнім, що є життя набагато краще ніж висока огорожа із колючкою.
По закінченню Василь Вірастюк сфотографувався із засудженими та потиснув кожному руку.
