На початку зустрічі заступник голови райдержадміністрації Володимир Борт, який того дня головував, почав представляти усіх керівників, які приїхали до Зачепилівки.
— Ви вже знаєте, що аплодувати нам не треба, — нагадав Володимир Андрійович.
— А ніхто і не збирався! — посміхнувся інший заступник голови РДА Іван Солодовник.
Так зустріч почалася з веселої ноти. Далі було дещо сумніше. Сільський голова Михайло Заріцький розповів про стан справ у сільській раді. Якщо коротко, то проблем у Зачепилівці все ще більше, ніж приводів для радощів. Так, вже навряд чи відновлять роботу ветсанзаводу (який у народі називають просто «костним»). За словами сільського голови, там можна було б переробляти кістки домашньої худоби. І скотомогильники по району були б непотрібними. Але на відновлення роботи заводу немає коштів і вкладати їх ніхто, скоріш за все, і не буде.
Ніяк не закінчиться і епопея із новозбудованим полігоном для твердих побутових відходів. Об’єкт відкрили, але для того, щоб можна було його нормально експлуатувати, потрібно ще 200 тисяч гривень. Їх повинен виділити обласний екологічний фонд.
Поговорив Михайло Заріцький і про справи у самому селі. Так, зокрема, згадав, що створено лише один вуличний кооператив — по вулиці Піщаній. Цей кооператив взяв на себе оплату освітлення вулиці. Інші поки що чогось чекають.
— Якщо ви самі не захочете, я вам не прийду і ліхтар не причеплю! — пояснив присутнім на зустрічі жителям сільський голова.
Після виступу голови громади Володимир Борт поцікавився, чи є питання до Михайла Заріцького. Питання були. Так місцеві жителі цікавились, чому ніхто не лагодить дороги, які розбивають машини, котрі возять через село сміття та пісок з кар’єру. Скаржились, що сміття, яке везуть на звалище, часто вивалюється просто на вулицях села і його потім доводиться прибирати місцевим жителям. Запитували і про те, чому на одних вулицях ліхтарі познімали, а на інших повісили. Сільський голова на питання, як зміг, відповів. А представники району пояснили зачепилянам, що проблема ремонту доріг зараз гостро стоїть по всій країні. Тому, що усі кошти акумулюють на підготовку до проведення ЄВРО-2012.
Потім слово передали директору місцевої школи Марії Краснюк. Та розповіла, що школа працює нормально. Єдина серйозна проблема — відсутність їдальні. Зараз у школі навчається 60 дітей, наступного року очікують на 7 першокласників, за рік — іще на 12. Так що перспектива у школи поки що є.
Найбільше емоцій у залі викликав виступ голови місцевої організації ветеранів. Жінка емоційно та з гумором запитувала у представників влади про те, як вирішити проблеми пересічного пенсіонера.
— Як може пенсіонер прожити на 900 гривень, якщо півпенсії йде на ліки?! От якби посадити усіх на ці 900 гривень і подивитись, як можна вижити на такі гроші! Значить пенсіонерам грошей немає, а 80 мільйонів на утримання депутатів знайшлося! І чому не можна зняти з ощадної книжки хоч 500 гривень на поховання?! Виходить — не треба помирати, бо все одно ховати ні за що?!
— Так ЄВРО-2012. Радуйся, що хоч пенсію дають! — з іронією додав хтось із глибини залу.
На емоційний виступ представниці людей пенсійного віку відповів Володимир Борт:
— Ви розумієте, що ці питання — дуже глобальні? Не все ж залежить від влади на місцях.
У деяких питаннях заступник голови райдержадміністрації радив покладатися на сили громади, а потім вже шукати підтримки у районної влади.
— Возять сміття через ваше село, випав мішок, не підібрали вони його — запишіть номер і тоді вже повідомляйте нам. А ми вже через правоохоронні органи чи іншим чином будемо шукати вплив. Розбивають вам дорогу машини з кар’єру — забороніть їм возити, доки не зроблять дорогу!
— Так хай роблять! Он же представник від «Райавтодору» сидить! Чому вони дороги не ремонтують?! — емоційно поцікавилась одна з місцевих жительок.
— Хіба ви та я візьмемо лопати та й підемо закидати ями на дорозі, — відповів головний інженер «Райавтодору» Микола Тищенко.
А представники влади пояснили, що цього року з обласного бюджету виділяли 1 мільйон 356 тисяч гривень на ремонт комунальних доріг. Але — доріг із твердим покриттям. А у Зачепилівці той відрізок дороги, що йде від центру до сміттєзвалища — грунтовий. Та ж асфальтівка, яка з’єднує село із центральною трасою, знаходиться на балансі служби автомобільних доріг. Остання переживає далеко не кращі часи. І коштів на ремонт не має.
Наостанок представники влади відповіли на питання жителів села. Так, зокрема, одна з жіночок цікавилась, як витребувати борг по зарплатні із власників «костного» заводу. Їй порадили дочекатися процедури ліквідації і потім висунути свої претензії.
Колишній сільський голова Микола Лозицький поцікавився, чи не можна зробити щось корисне із недобудованого приміщення пошти, яке вже десять років стоїть пусткою навпроти місцевої школи. Але йому відповіли, що передати його безкоштовно пошта не може. А фонд держмайна запросить за напівзруйноване приміщення 48 тисяч гривень.
На цьому зустріч закінчилася. Зачепиляни розійшлися по домах, щоб наступного дня їздити по ямках на дорозі та підбирати розвіяне вітром сміття. Представники влади поїхали до Нових Санжар — вирішувати важливі справи та готуватися до ЄВРО-2012.
