Чемпіонат району з міні-футболу вийшов на фінішну пряму. Почалася справжня битва за лідерство.
У суботу серед зіграних матчів на особливу увагу заслуговує поєдинок між кобеляцькими «Маленькими совами» і «Проц і Ко». Фаворитом у ньому вважалась перша команда. Але не так сталося, як гадалося. Дійсно, атакували більше «Сови». Але в рахунку постійно вели «Процики». Вони, як кажуть, «терпіли» в захисті і розраховували виключно на контратаки. У одній із них їх форвард Сергій Тоноянц відкрив рахунок. А потім Олексій Фещенко його подвоїв. У другому таймі «сови» притисли суперників до їх воріт. І Юрій Няйко скоротив відставання у рахунку. Здавалось, «сови» ось-ось дотиснуть суперника. Але ветерани не збирались здаватись. Вони за рахунок частих замін підтримували необхідний темп і продовжували шукати щастя в контратаках. У кінці матчу на заміну вийшов нападник Олександр Кулик. І виправдав своє прізвисько «Клінсман», дане на честь колишнього німецького форварда. Спочатку Сашко розсмішив глядачів чудернацьким фінтом, а потім не зовсім технічно, але влучно пробив по воротах. Рахунок став 3:1 на користь «Проциків». «Сови» зусиллями все того ж Няйка зуміли лише відквитати один гол.
Справжньою окрасою недільного туру став матч між червоноквітівською командою «Чапаєво» та «Динамо» з Кобеляк. Грали лідери другої ліги. Перед початком гри «дісталось на горіхи» автору цих рядків. Жіночка поважного віку гостро розкритикувала його манеру висвітлення турніру, сказавши: «Що Ви все про Кобеляки пишете? А наші он на прошлому тижні 13:1 виграли! Я на всі їх ігри приїжджаю. У команді два моїх племінники грають».
«Чапаяни» у звітному турі вчергове довели, що їх команда заслуговує як на увагу преси, так і на любов своїх уболівальників та повагу суперників. Вони з перших хвилин пішли в атаку, заволодівши територіальною перевагою. Але пропустили нелогічний гол у свої ворота. Динамівець Шарівський під час атаки своєї команди влучив у штангу і м’яч відскочив до захисника червоноквітівців. Здавалось, все — момент закінчився. Але захисник несподівано помилився. «Шкіряним» заволодів «динамівець» Пащенко і спокійно «розстріляв» ворота. «Чапаяни» відігрались досить швидко. Їх гравець, вводячи м’яч з аута, несподівано пробив по воротах. А там Павло Красноплахтич зумів у боротьбі з захисниками переправити «кулю» повз воротаря. Та «Динамо» знову вийшло вгору — цього разу Шарівський точним пасом «розрізав» захист. Пащенко вийшов сам на сам з голкіпером і переграв його. Та після чудової комбінації червоноквітівець Михайло Дмитренко зрівняв рахунок. А потім настав час Красноплахтича. Павло за рахунок індивідуальної майстерності забив два голи, і його команда вже повела — 4:2. На полі і за його межами емоції аж «закипіли». Представник «Динамо» Тарас Несторик зірвав голос, командуючи своїми футболістами. І ось вже «динамівці» притисли суперників. Михайло Шарівський звів перемогу «чапаян» до мінімуму. А в один із моментів м’яч після його удару «поцілував» одну штангу, потім іншу і викотився в поле. Глядачі після цього ще довго сперечались, був гол чи ні. Але арбітри взяття воріт не зафіксували. 4:3 — перемога «Чапаєво» у красивому і видовищному матчі.
Красивим та інтригуючим був і матч між «Буциками» та шенгурівським «Ланом». Атака змінювалась атакою, форварди завдали десятки ударів, вела в рахунку то одна, то інша команда. Усе ж «Буцики» з рахунком 5:3 перестріляли опонентів.
А ось після матчу Дрижина Гребля — «Колос» Євген Рябуха жартував: «Можна вважати, що ми 1:0 у «Колоса» виграли. А все інше зробив Бажан». «Все інше» — це вісім голів. Олег того дня забивав, скільки хотів і як хотів. А його чудову гру оцінили навіть суперники. Дехто із глядачів за звичкою бубонів, що «Колос» витягують судді. Хоча це не зовсім об’єктивна точка зору. «Колос» демонструє дійсно чемпіонську гру. А якщо раптом командні дії не вдаватимуться, то у них є Бажан.