Вісімнадцятирічний Владислав Стрюк у майбутньому бачить себе на великій оперній сцені і вже зараз робить для цього свої перші кроки.
З Владиславом Стрюком кобелячани мали можливість познайомитися на шоу «Вмієш? Співай!». Тоді звичайний та сором’язливий хлопець, котрий навчається в аграрному ліцеї, вийшов на сцену і здивував усіх глядачів дивовижним тенором. Після завершення його виступу абсолютно всі довго аплодували йому стоячи. Владислав дійшов до фіналу шоу і за підсумками глядацького голосування завоював почесне третє місце.
Днями ми зустрілися із Владиславом, котрий поділився з нами секретами свого успіху.
Народився Владислав у Бережнівці, де жив до дев’яти років. Вперше він заспівав у першому класі на святі Першого вересня. Пісня, яку він виконував, називалась «Солнечный круг». Співак до цього часу згадує свій перший виступ і хвилювання, котре не покидало його ні на мить. Хлопець виріс у співочій родині. В дитинстві маленький Владик слухав пісні мами. Та зараз, на жаль, вона вже не співає. А його тітка, Таня Поцелуйко, займається співом і виступає і досі. Саме вони і були його першими вчителями. Хоча музичну освіту Владислав так і не отримав. Деякий час відвідував гуртки дитячого будинку творчості, кілька місяців займався співом у Будинку культури.
— На жаль, — каже хлопець, — ніхто не підштовхнув мене здобути музичну освіту. Тому зараз навчаюся в аграрному ліцеї на тракториста. Вступив у цей заклад тому, що коштів на оплату навчання у вищому навчальному закладі не було. А спеціальність обрав лише для того, щоб отримати водійські права. І так як вчитися ніколи не пізно, все ж у найближчому майбутньому планую здобути музичну освіту: після закінчення навчання в ліцеї хочу вступити до музичного училища імені Лисенка у Полтаві. Далі, по-можливості, продовжу навчання. Тим більше, що перші спроби для цього вже роблю.
Доброю знайомою тітки Владислава є Ірина Доць, народна артистка і солістка Національної опери України. Вона, до речі, ще й викладає в Київському інституті музики імені Глієра. Вона й влаштувала хлопцеві зустріч із ректором цього навчального закладу.
— Три місяці тому ми разом з тіткою поїхали до Києва. Нас там зустріли і провели до «головного» в інституті. Я заспівав перед ним декілька україномовних пісень, серед них і «Чорнобривці», які я неодноразово виконував перед кобеляцькими глядачами. Після мого виступу мені сказали, що вокальні здібності — чудові. Тільки обов’язковим для вступу у цей навчальний заклад є досконале знання музичної грамоти. Та мене втішили, що часу ще достатньо. Тому я не дуже засмутився.
А зараз Владислав плідно працює над собою. Часто виступає на кобеляцькій сцені. Одного разу брав участь в кастингу «Україна має талант». Хоча відповіді від організаторів проекту він так і не дочекався. Також планував узяти участь у кастингу «Х-фактора», котрий проходив у Полтаві.
— На жаль, — ділиться з нами хлопець, — мені потрапити на кастинг так і не вдалося. Та, мабуть, так треба було. Значить, ще не час.
Найяскравішим моментом у житті хлопця є той день, коли після виступу на одному з турів шоу «Вмієш? Співай!» весь зал піднявся і аплодував йому стоячи.
— Для співака — це найвища нагорода, — каже Владислав. — До цього часу не можу забути момент, коли я тільки-но закінчив співати, а всі глядачі схоплюються зі своїх місць і аплодують. Та ще й багато квітів тоді вручили мені. Мабуть, цей епізод я пам’ятатиму протягом усього свого життя.
Дуже радий Владислав новому знайомству із Валерієм Кришнем, котре завів на шоу «Вмієш? Співай!» Валерій, до речі, на фіналі шоу одним з перших піднявся і аплодував йому стоячи.
— Валерій Кришень говорив мені, що йому подобається, як я співаю. Він неодноразово мені пропонував допомогу. Казав, коли я буду в Києві, можу зупинитися у нього. Мені дуже приємно було це чути.
Велику підтримку Владислав відчуває і з боку своєї дівчини Олі, з котрою зустрічається вже майже три роки. До речі, всі пісні про кохання Владислав завжди присвячуєсаме їй.
— Якось я навіть не тільки пісню заспівав для Олі, а й влаштував романтичний сюрприз. Тоді я брав участь в одному з турів шоу «Вмієш? Співай!» і виконував пісню Олександра Пономарьова «Ніколи». Я вийшов у білосніжному костюмі. А позаду мене на екрані показували слайд-шоу наших спільних з Олею фотографій. Для неї це було великою несподіванкою. Вона вийшла до мене і я їй вручив букет квітів.
До речі, співати Владислав полюбляє тільки україномовні пісні. Особливо таких виконавців, як Олександр Пономарьов та Микола Мозговий. Проте, схожим на когось хлопець бути не хоче.
На завершення нашої розмови ми поцікавились, ким Владислав себе бачить через десять років. Заплющивши очі, він зізнався, що у такому далекому майбутньому він бачить себе на великій оперній сцені в Києві. І для цього він готовий багато і плідно працювати. Судячи з того, з яким ентузіазмом хлопець про це розповідає, ми віримо, що йому все вдасться.
