14-го березня у територіальному центрі вчергове зібралися люди старшого віку, які прийшли, щоб поспілкуватися і поділитися власною творчістю.
Це був черговий захід «Університету III віку» — літературно мистецького факультету, який оснований на базі творчого об’єднання «Сива ластівка». До того ж, приводів, щоб зібратися, було декілька. Це день народження видатного українського поета Тараса Шевченка і творчий звіт Миколи Призова. На цей захід приїхали гості з сіл: Ливинського, Мушиної Греблі, Галущиної Греблі, Писарівки, Малого Кобелячку.
Вступним словом почала захід бібліотекар ЦРБ Тамара Паттієва. Вона говорила про Тараса Шевченка. І нагадала, що поет лишав нам такі слова:
— Потрібно вивчати історію свого народу, не пропускати ні коми, ні крапки. Знати свою історію. Нам забороняли говорити рідною мовою. Мова і віра — є ідентифікацією нашого народу, це — наше мислення, традиції. Тому її хотіли заборонити, знищити. Бо чия мова — того й держава. І захищав її відкрито за життя, хоч і був покараний за те.
Наступним слово взяв Віталій Чепіжний, який розповів про специфічну книгу скандального сучасного письменника Олеся Бузини, який написав книгу «Шевченко Вурдалака». Він говорить:
— Це була одна із спроб забрати у людей взірець для наслідування. Принизити його в очах сучасників. Але Тарас Шевченко був і лишається пророком, і прикладом для наслідування, як потрібно любити рідну країну.
Прочитала вірші, присвячені Шевченку, і Галина Демиденко, яка закінчила поезію тим, що потрібно видавити з народу «рабську» кров. Щоб українці відчули себе українцями і господарями на власній землі.
Потім з розповіддю про власну творчість виступив Микола Призов, який був святково одягнений у вишиту білим по білому сорочку. Він розповідав:
— Я 26 років пропрацював шахтарем. І, звичайно, це наклало на мене певний відбиток. А останнім часом в мене прокидаються творчі таланти. Я написав з десяток пісень, освоїв комп’ютерні програми для їхнього написання. І таким чином сам записую твори.
Потім Микола Призов покликав на імпровізовану сцену свою дружину Ларису. Жінка заспівала ніжним голосом «Колискову». Цією піснею особливо пишається автор, бо написав її, коли народився внук.
Потім Микола Призов покликав на сцену Зінаїду Дігтяр. І вони дуетом заспівали авторську пісню «В лету спішать літа…». Пісняр Микола Призов зазначив, що дует з Зінаїдою Дігтяр досить тривалий — 5 років.
— А це — 143 концерти, — педантично підрахувала Зіна Дігтяр.
Вони разом виступають та співають на різних сценах. Потім пролунала пісня «Яблуневий цвіт», яку закінчили дружнім вальсом. Фінальні ноти пісні зустріли щедрі аплодисменти присутніх. Захід і далі проходив в легкій, дружній обстановці. І впродовж творчої зустрічі продовжували лунати музика, вірші та теплі слова.
Читайте також:
